| о¿о18.
擒 贼 擒 王 |
[за шестиграмою №2 (Відбуття – 000 000)]
Щоб спіймати розбійників, треба спочатку зловити їх вожака Базова притча У роки повстання Ань Лушаня проти імператора династії Тан (середина VIII в.) танський військовий начальник Чжан Сюнь вв’язався у бій із соратником Ань Лушаня – Інь Цзиці. Чжан Сюнь провів успішну атаку, але не зміг добитися повної перемоги. Він хотів убити вожака заколотників, але не зміг пізнати його у натовпі воїнів. Тоді, він наказав своїм воїнам замість справжніх стріл стріляти стеблами із трави. Заколотники, в яких попадали такі стріли, вирішили, що у Чжан Сюня вичерпався запас бойових стріл і всі гурбою поспішили до одного із воїнів, тобто до явного їх вожака, якому вони хотіли донести радісну вість. Чжан Сюнь в той же час наказав своєму самому кращому лучникові випустити справжню бойову стрілу по виявленому вожаку. Стріла влучила дійсному ватагу заколоту прямо у ліве око і той відразу же припинив битву та признав свою поразку. Афоризми: Щоб виловити Бандитів зграї, треба Спіймати вожака. *** Щоб розв’язати Міцний вузол, знайди ґудз. Й він розкублиться. *** Коли дерево Зрубують під корінь – Мавпи втікають. |
Коментарі:
«Дракони б’ються на околиці.
– Їх кров – синя і жовта.»
Дана фраза є афоризмом у тлумаченні верхньої риси шестиграми №2 – Відбуття. Шестиграма Відбуття являє собою сполуку двох триграм Земля. Вона означує пік покою, темряви, іньского почала. Це середовище й стан всякого творіння, що є незримим фоном всього, що діється. Що стосується верхньої риси, то вона знаходиться якби в опозиції до внутрішнього стану шестиграми і знаменує грань (межу) інь, тобто вже перехід (зміну) на ян, тобто уже появу на світ таємних процесів. У цьому сенсі, дракон, що мешкає у водній пучині і є вічно прихованим від сторонніх очей, з’являється на межі свого сокровенного світу і його владі «приходить кінець». Точно так же, правитель чи стратег, коли перестає ховати свої істинні наміри – втрачає владу. Таким чином, увага стратега завжди повинна бути зосереджена на верхній рисі шестиграм, яка символізує провідника (ватага, голову, отамана і т.і.). А от, перемогти його можливо лише засобами інської тактики, тобто подавленням імпульсу верхньої риси, відрізанням шляху до подальших метаморфоз.
Ілюстрації:
Формулі назви цієї стратегеми уже біля 1200 років. Вона із поеми Ду Фу (712-770), самого знаменитого після Лі Бо (701-762) поета епохи Тан, одного із 2300 поетів цього періоду розквіту китайської літератури, з якого до нас дійшло біля 50 000 віршів. Із близько 1400 віршів Ду Фу особливо відомий вірш (із циклу «У похід за Велику стіну») в якому і є ця формула:
Коли натягуєш ти лук – туга повинна бути тятива.
Повинна бути довгою стріла, що в битву від воїна пішла.
Коли по ворогу стріляєш – міть спочатку у його коня.
І якщо у полон береш вояк – спершу захвати їх вожака.
Убивству теж є рубікон, хоча жорстокий закон війни.
Як є межа всьому, так є й кордон і у народів та країв.
Певно, що військо повинне стримати нашестя ворогів.
Але знищувати їх всіх – не в цьому суть війни.
В цьому вірші Ду Фу закликає, щоб у кожній ситуації знаходити головне та відмежувати свої дії тільки цим, а вже потім займатися окремістю. Як вказує тайбейський дослідник стратегем Шу Хань, тут, звісно, у першу чергу слід мати прямий смисл цієї формули. Але, одночасно, це стратегічна вказівка на спосіб одержання повної перемоги у кожній ситуації. Хто хоче повершити супротивника, повинен запам’ятати цю стратегему.
Існує і дещо інша формула цієї стратегеми, а саме: – «Коли дерево зрубують – мавпи з нього розбігаються». Як приклад, можна навести історію «славнозвісної» у Китаї «банди чотирьох». За 35 років так названа «банда чотирьох», а саме шанхайський профспілковий керівник Ван Хунвень, головний ідеолог Чжан Чуньцяо, пропагандист Яо Веньюань і жінка Мао Цзедуна – Цзян Цін, згідно із розкриттями китайської преси, стала штабом, нитки управління якого опутали всю країну, павутиною (сіткою) однодумців – так названої кліки «банди чотирьох». Вони добилися практично абсолютної влади над системою масової інформації. Але, за усім тим, ця система без громадянської війни зазнала зневаджування буквально за один день. Як це сталося? У жовтні 1976 р., через декілька тижнів після смерті Мао, чотири провідники згубили свою головну опору й були одночасно заарештовані. «Із арештом «банди чотирьох» впало «дерево», і мавпи розбіглися з нього» («Женьмінь жибао», 1979).