Цікава та корисна інформація

36 стратегем із древнього Китаю. Переклад та аналітика Віктора Перконоса

о¿о5.

[за шестиграмою №43 (Вихід – 111 110)]

Грабувати під час пожару

Базова притча

У VI в. до н.е. два південокитайських царства, У і Ю, ворогували між собою. Одного разу юеський цар Гоу Цзянь потерпів нищівну поразку і втратив всі свої землі. Багато років Гоу Цзянь дочікувався щоб помститися царю У. В кінці кінців загинув талановитий стратег і військовий зверхник У та, до того, на землях царства У розпочалася велика засуха, а сам володар покинув країну, щоби навістити сусіднього володаря.  Гоу Цзянь тут же звершив напад на ослабле царство У всіма своїми військовими силами. І захопив його повністю.

От так. Адже, за китайським прислів’ям – «Якщо успішний – ти цар, якщо ж невдаха – ти розбійник.

Афоризми:

Серед пожару

Учиняють і всяке

Пограбування

***

Якщо твій ворог

Зазнав утрат великих –

Скористайся цим.

***

Якщо у Ворога

Хаос – прийшов уже час

Взяти верх над ним!

Коментарі:

«Сильний завжди нав’язує свої закони слабкому»

Даній стратегемі відповідає шестиграма №43 (Вихід). Внизу цієї шестиграми розташована триграма Творчість, а зверху триграма – Водойма.  П’ять янських (сильних)  рис подавлюють єдину слабку верхню рису. Тож ця шестиграма описує ситуацію рішучих дій і символізує перемогу шляхетної людини над нікчемами. Разом з тим, присутність на завершальній стадії шестиграми сильної  позиції виходу (бо верхньою рисою – є слабка риса), нагадує про те, що усунення тайного опору потребує надзвичайної волі  та витримки. Сама по собі ця шоста (верхня) риса якби перевертає всю ситуацію шестиграми і віщує якесь нещастя.

Ілюстрації:

Китайська історія деколи  підносить дивні підтвердження аксіомам науки шестиграм, наприклад: у 705 р. п’ять сановників звершили заколот і скинули імператрицю У Цзетянь, що узурпувала владу. Але при дворі залишився племінник усунутої імператриці (втілення сильної іньської риси), що з часом зумів відсторонити від влади тих п’ятьох змовників та вивести свого сина у нащадки престолу.

У китайській новій історії багато хто із чужоземних (Китаю) завойовників пробували скористуватися промисловою відсталістю і тяжким соціальним положенням китайців та приміняти проти них цю стратегему. Найбільшу користь одержала, звісно,  царська (особливо в еру Романових) Росія – коли у 1860 р. Пекін заповнили британські та французькі колоніальні війська, що захватили і підпалили, окрім всього іншого, імператорський літній палац, російські війська підписали із Китаєм договір, по якому Росії дісталося біля 400 000 кв. км  території на схід та північ від р.Уссурі.

Як приклад, у сучасних китайських публікаціях, застосування цієї стратегеми (одна книга так і називається – «Пожар») відносять і захват Афганістану радянськими військами у листопаді 1979 р.

Нажаль, у всі віки і у всіх народів пожар, як стихійне лихо, що звичайні люди пробували ліквідувати (погасити) інші (аморальні) використовували для пограбунків та мародерства…