Цікава та корисна інформація

36 стратегем із древнього Китаю. Переклад та аналітика Віктора Перконоса

о¿о34.

[за шестиграмою №4  (Недорозвиток – 010 001)]

Нанесення собі каліцтва

Базова притча

В епоху Весен та Осеней правитель царства Цзінь хотів напасти на невеликий уділ Ху. Він оженив свою дочку із правителем цього уділу, а потім об’явив його своїм радником.

– Я хочу почати війну! На кого мені напасти?

– На уділ Ху, – відповів йому його чиновник по імені Гуань Ціси.

Правитель дуже розгнівився на таку відповідь.

–         Ху тепер держава, яка для нас є родинною. Як же можна йти на нею війною? – викрикнув правитель і в той же час наказав стратити Гуань Ціси.

Правитель Ху почув про цю історію і рішив, що цзінський цар – його надійний союзник і не став звертати уваги на військові приготування, що велися у Цзінь.    Незабаром правитель Цзінь все ж напав на Ху і завдяки несподіваності такого нападу одержав легку перемогу.

Примітка: Даний сюжет може служити ілюстрацією жорстокого застосування методу стратегеми «нанесення собі каліцтва» тій категорії своїх шпигунів, які йменуються у книзі «Сунь-цзи»  шпигунами смерті. В цій «Книзі шпигунства», що складена при китайському дворі у середині ХІХ в., вже признається, що правитель Цзінь проявив у приведеному прикладі надмірну   жорстокість та дається порада у таких випадках застосовувати ще й підробку – страчувати, але іншого, засудженого до страти та перевдягнутого у  одяг відомої особи, що використовується для такого обману.

Афоризми:

Ніколи й ніхто

Не хоче себе ранити.

Тож поранений –

Не чиясь  є каверза

Чи підступи неправди.

 

***

Як брехня чується

Чистою правдою, так

І дійсна правда

Учувається  брехнею –

То хитрість удалася.

Коментарі:

«Розвиток недорозвиненого.

–         Сприятливо для застосування «насилля» людей…»

Це фрази із тлумачень до першої риси  шестиграми №4 – Недорозвиток. У нижній частини цієї шестиграми находиться триграма Вода, у верхній – триграма Гора. Перша символізує погрози, обман, гнучкість, а друга – нерухомість, косність. Таким чином, мова йде про ситуацію де «Я» можу створити небезпеку для супротивника. Приведений коментар відноситься до п’ятої риси – «царського місця» шестиграми. У даному випадку, перед нами інська риса триграми, що символізує косність, інертність розуму. Звісно, що тут мається на увазі, що провідник ворожого війська, який із-за своєї малої військової практики (недорозвитку) та ще і своєї наївності при цьому, може  піддатися облуді, чи як би мовити тут словами «Книги змін»: інська риса приймає імпульс янської риси та слідує йому.

Ілюстрації:

Про використання цієї стратагеми 34 на Заході відомо здавна. Наприклад: як повідомляють Геродот (біля 490-430) [Книга III, Талія, 153- 160] і в іншому викладі Фронтин (біля 40-103), “персидський цар Кір умисно понівечив особу наближеного свого Зопіра, у вірності якого він був переконаний, і відіслав його до ворога. Зопіра там визнали злим ворогом Кіра, що підтверджувалося нанесеним йому каліцтвом, і це переконання він ще підкріплював тим, що у боях вибігав ближче вперед і направляв свої дротики проти Кіра; в результаті він здав Кіру доручене йому в управління місто Вавилон (538 р. до н.е.) “[Фронтин. “Військові хитрощі”(Strategemata). III. 3, 4: “Як викликати зраду”. Пер. А. Рановича].

Про ази застосування цієї стратегеми розлого оповістив європейський дослідник стратегем Херро фон Зегер. Ось вони:

1. Для проникнення лазутчика у ворожий стан, зрозуміло, зважаючи на високу ставку і великий ризик, прибігають до неї лише в крайньому випадку, коли інші стратагеми, наприклад 31 і 33, вже не в силах допомогти. Наносять каліцтва або побої самі собі або, що те ж саме, це роблять спільники, а потім, явившись до ворога, стверджують, що зазнали від своїх і тому вирішили перекинутися, і це дозволяє сподіватися, що супротивник віднесеться до них з довірою і вони зможуть потім працювати на своїх, займаючись шпигунством, сіянням смути, підривною діяльністю, збором відомостей і т. і.;

2.  Щоб викликати співчуття або зробити мобілізуючу дію, користуючись тією обставиною, що “слабкий”, “гнаний”, “переслідуваний”, такий, що “випробовує зрадливість долі”, інакше кажучи, “нещасна жертва” – викликає до себе співчуття і довіру. Бо люди неусвідомлене починають вірити жертві, що пред’являє свої каліцтва. Така поведінка є важливим чинником в регулюванні міжлюдських стосунків: вона дозволяє повернутися у суспільство викинутій із нього жертві. Проте, ми не повинні забувати, що вона може виявитися знаряддям в чиїхось руках” (Маріус Нойком (Neukom). “Риторика каліцтва: як обеззброює розгубленість у випадку з Вилькомирским”. Нова цюріхська газета, 22-23.05.1999, с. 84). Жертва так бентежить або настільки викликає співчуття, що істотно слабшає здатність міркувати, навіть надовго втрачається критичне сприйняття того, що відбувається.

Чи не буде блюзнірством у зв’язку з цим згадка імені Махатми Ганді (1809-1948)? Але ж він за допомогою («ним  так часто і успішно застосовувалася в якості політичного знаряддя своєї філософії непротивлення») голодовки протесту втручався … найдієвіше в те, що відбувалося на субконтиненті…, нерухомо лежачи на носилках, – тими небагатьма словами, силу яким, по суті, надавав вигляд його змученого тіла.

“Бикта йаду ва бишхад алайхи” [“беру у свідки відрубану руку”] – арабська приказка, що означає “просити милостиню по нужді”. Тут йдеться про руку, яку відрубав собі жебрак заради коштів для існування, і це явне використання стратагеми 34;

3. Для використання проти свого війська. “Коли війська зійшлися для жорстокої битви, хто тужить, той переможе”, говориться в Дао де цзин Лао-Цзи (гл. 69) [“Китайська військова стратегія”. Пер. з кит. В. Малявина, 2002]. А в “Ста прикладах військового мистецтва” [Лю Цзи (1311 – 1375)] минської пори (1368-1644) в розділі “Лють на війні” [“Ну чжань”, приклад 73] дається така порада: “Ведучи бойові дії, треба надихати своїх воїнів, щоб вони йшли у битву повні люті” [там же, с. 387]. Охоплене праведним гнівом військо пожертвує усім, щоб перемогти. Для викликання у війська люті можна свідомо піддати його приниженню з боку ворога, навмисно підставляючись під удар ворога і дозволяючи ворогові здобувати часткову або тимчасову перемогу. Природно, власне військо повинне залишатися в невіданні відносно підлаштованої тимчасової невдачі. Тут доводиться йти на певні матеріальні і нематеріальні втрати, які, проте, у разі вдалого використання стратегеми завдяки рішучості власного війська. Отримані перемоги окупляться сторицею;

4. Щоб видертися із скрутного становища або втекти від навислої загрози. У французьких північноафриканських військових в’язницях з нелюдськими умовами утримання, як пише Альбер Лондр (Londres, 1884-1932), військовополонені, щоб потрапити в лазарет, свідомо заражалися або нівечили себе (“Журналістика – нове розуміння”. Нова цюріхська газета, 26-27.10.1991, с. 70). За допомогою каліцтва багато шукаючих притулків в Швейцарії намагаються уникнути висилки в Алжир (Нова цюріхська газета, 21.01.1998, с. 52). Природно, сюди входять і ті, хто нанесенням собі каліцтва хоче відхилитися від військової служби (див. Мішель Ерліх (Erlich). Нівечення (“La mutilation”). Париж, 1990, с. 178 і слід.). З точки зору провідника стратагеми 34 усе це – випадки попередження шкоди каліцтвом. Каліцтво найприйнятніше завдання  шкоди іншими, “адже людина від заподіяних самому собі, за власним бажанням та вибором, ран та інших лих мучиться набагато менше, ніж від нанесених іншими” (Ніколо Макіавеллі [“Міркування про першу декаду Лівія”, кн. 1, глава XXXIV : Макіавеллі. “Государ”. Пер. з іт. К. Тананушко]);

5. Використання стратегеми 34 в якості ефективного рекламного трюку, коли деякий продукт на очах у усіх піддають суворому випробуванню, а потім показують, що йому все дарма. Наприклад, скидають на великій висоті з вертольота ручні годинники і передають їх усім, хто їх знайшов, а вони підтверджують, що годинник, незважаючи на падіння, ходить бездоганно. Як бачимо, і в цьому випадку стратагема 34 служить завоюванню довіри – довіри до якості товару;

6.  Є випадки нездорового використання стратагеми 34 (див. Мішель Ерліх, указ. тв., с. 12, 180 і слід., а також Армандо Р. Фавацца (Favazza). Облога плоті : каліцтво і нівечення плоті в культурі і психіатрії (“Bodies under Siege : Self – mutilation and body modification in culture and psychiatry”, 1987). Балтімор, 1996, с. 144, 233, 240-244). Нівечать себе заради того, щоб насолодитися лікуванням (синдром Мюнхгаузена), або жінка потайки щось робить зі своєю дитиною, щоб потім зі своєю жертовною турботою з’явитися люблячою матір’ю (замісний синдром Мюнхгаузена);

7. Злочинне використання стратагеми 34, наприклад пожежниками, що влаштовують підпал, щоб потім прославитися при його гасінні, або людьми, що нівечать себе, зображуючи потім нещасний випадок, щоб звинуватити в нім політичного або особистого ворога або заради привласнення нібито викрадених грошей. У коміксі Золотий Будда (Цзянсу, 1982) помічник антиквара краде цінну річ, після чого по змові б’є до втрати почуттів і зв’язує ту, що чергувала вночі в крамниці, співробітницю. Це інсценування з усією очевидністю відноситься до стратагеми 34.

Ушкодження, що пред’являються провідником стратегеми 34, можуть наноситися по-різному:

1. Власноручно. В цьому випадку причину каліцтва легко приховати. Але, з іншого боку, для нанесення собі каліцтва потрібна рішучість, відсутня при звичайних обставинах. Непросто нанести собі правдоподібні каліцтва;

2. Спільником;

3. Ворогом, навмисно піддавшись йому;

4. Передачею ворогові заручника або запоруки з метою заколисування його уваги. При подальшому зіткненні із ворогом – заручником жертвують. В даному випадку при проведенні стратагеми 34 не задіяне власне тіло, що, проте, доставляє не менші муки;

5. Розігруванням тілесних страждань або хвороби. В даному випадку стратагема 34 пов’язана з удаваністю. Такий варіант вигідний тим, що за провал не доводиться марно розплачуватися [власним здоров’ям]. Природно, такого роду стратегема вдається лише у хорошого лицедія.

Нанесення собі шкоди” не обмежується ушкодженням тільки тіла або психіки і може полягати в спричиненні шкоди близькому або втраті цінного майна.

Використовуючи стратегему 34, передусім самому  доводиться платити певну ціну, коли те, що упереджає проведення стратегеми, власна жертва – буває дуже істотною. У разі удачі такі високі витрати виправдовуються, інакше усе зроблене виявляється дурістю, що лише шкодить. Але удачу доводиться купувати кров’ю і стражданням. Тому стратегеми 34  зв’язаної з небезпекою, по можливості, слід уникати. Використовуючи цю стратегему для уявного переходу до ворога, необхідно спочатку упевнитися, чи легковірний він і чи властиві йому такі рухи душі, як співчуття. Для лютого ворога стратегема 34 не підходить. При використанні стратегеми 34 в цілях впровадження лазутчика в стан ворога все повинно виглядати переконливо і вимагає неухильного дотримання таємниці, навіть серед своїх.

У центрі стратегеми 34 стоїть власна жертва, успіх якої залежить від рішучості. Величина самої жертви має бути точно розрахована: вона не може бути ні занадто малою, ні занадто великою. Мала жертва викличе підозру, а у великої ціна може виявитися занадто високою, так що незрозуміло, чому такий збиток не можна було потерпіти від самого ворога. Що до каліцтва, то його слід наносити обачно.

Щоб уберегтися від стратагеми 34, потрібно, згідно Юй Сюебіню, навіть каліцтва, нанесені ворогом, розглядати як показні і тим самим уникнути небезпеки прийняття удаваних ран за істинні і не піддатися неправдивому співчуттю. Адже ще в Старому завіті [неканонічна “Книга премудрості Ісуса, сина Сірахова”] говориться: “лукавий, який ходить зігнувшись, в смутку, але усередині він повний підступності“(Сер 19: 23). Усіх перебіжчиків слід вважати ворогами і гострозоре стежити за ними. При здачі в полон пораненого ворога даний випадок необхідно піддати усебічній оцінці, куди входить і оцінка загального стану у ворожому стані, і оцінка місця, міри і особливостей поранення і т. і. Поки того, що здався в полон не запідозрений у використанні стратагеми 34, можна, якщо, звичайно, він “працездатний”, використати у справах, але не на важливій ділянці. Тим самим він не завдасть шкоди, якщо навіть і виявиться провідником стратагеми 34.

На перший погляд стратагема 34 схожа на стратагему 11. У обох випадках приноситься жертва. Відмінність же полягає в тому, що при стратагемі 34 страждання найчастіше зазнає сам її провідник, тоді як при стратагемі 11 жертвують іншими. Стратагема 27, з тією, що виглядає украй достовірно хворобою,  може співпадати із цією  стратагемою 34.