|
о¿о1.
瞒 天 过 海 |
[за шестиграмами №43 (Вихід – 111 110)та №15 (Упокорювання – 001 000)]
Обманути імператора, щоби він переплив море.
В військовому поході танського імператора Тай-цзуна, коли прийшли до безкрайнього моря, він занепав духом. І от його генерал знайшов виверт. Замаскували корабель під звичайний дім, завели до нього на банкет імператора… та й поплили. В імператора, що виглянув у віконце й побачив уже тільки море скрізь – ляк пройшов… й пішли (попливли) походом далі… Афоризми: Хто страх обмане, Той море переплине. «…Акі по суші» *** Хто лише бачить Хоче все і повсюди – Розгубить чуйність. *** То, що бачиш щодень – Вже і не визиває Ніяких підозр. *** Ясний, світлий день Краще чим темінь ночі – Сховає всяке. *** «Все про все» – розкажеш, То, і тим самим, краще – Заховаєш сутність. |
Коментарі:
Тут розглядається співвідношення «великого ян» – дві сильних риси та «великого інь» – дві слабих риси, при добавленні до них однієї янськой чи іньської риси. Такими шестиграмами, де початкова, друга, четверта та п’ята риси навзаєм змінюються є шестиграми №43 (Вихід) та №15 (Упокорювання). Шестиграма Вихід починається із триграми Небо, що символізує творчий імпульс утворень, за яким зачинається вже тенденція угасання цього імпульсу, тобто творчість тут потребує обережності (поясненням до цієї шестиграми і є – «Не сприятливо братися за зброю»). Вища мудрість, при цьому, це є – здібність створити примирення й гармонійність. А сильна п’ята риса (дев’ятка) до того ж вказує на успіх для того, хто «діє рішуче». Вона відноситься, як «велике ян», і до верхньої слабкої риси, що символізує «велике інь». Відносно ж слабку третю дев’ятку можна трактувати як фазу покою на середині шляху.
Загальну же рацію шестиграми Вихід за уваги до спорідненої їй шестиграми Упокорювання треба тут розуміти як – необхідність обережності при вступі до борні. Тому загальною рацією цієї стратегеми слід визнати – маскування істинної мети або напрямку наступу, щоби дійсний план для супротивника ввижався зовсім іншим чи, навіть, протилежним.
Ілюстрації:
В Китаї дуже добре відома ця стратегема практично всім – було і є. На її застосування кимось завжди була й відповідна реакція китайської преси, наприклад: критикували за маскування істинної мети серед своїх при їх «правильній» велеречивості – Лінь Бяо, Ден Сяопіна та «банду чотирьох». Критикували й СРСР в його офіційній політиці по відношенню до африканських країн («музика миру, щоб заглушити гуркіт пушок») – ХХ ст.
Широко застосовувалась ця стратегема і у Європі. Наприклад. Пакт «Ріббентропа-Молотова» (тут «мудрили» із обох боків). І, взагалі, у другій світовій війні:
– німці 29 раз робили провокації нападу на Францію, а коли звершували дійсний напад для окупації, то французи й не розібралися в цьому;
– декілька раз «відбувалося» відкриття «другого фронту» США та Англією;
– засудження на Нюрнбергському процесі фашизму й мовчок про більшовизм. І в результаті тривала «холодна війна».