| о¿о9.
岸 观 火 |
[за шестиграмою №16 (Воля) – 000 100]
Спостерігати за вогнем із протилежного берега Базова притча В епоху Борні Царств держави Хань і Вея воювали між собою. Правитель царства Цінь захотів вмішатись у їх чвари і спитав поради у свого військового начальника Чень Чженя. Той відповів володарю: – «Чи знаєте ви історію про те, як Бянь Чжуанцзи полював на тигра? Одного разу він побачив двох тигрів, котрі роздирали буйвола. Він вже вийняв із-за пояса свій меч, щоб напасти на тигрів, але його супутник за ім’ям Гуань Чжуцзи схопив його за руку та промовив: – «Ці тигри тільки приступили до трапези. Почекай, поки їх пожадливість розгориться сповна. Тоді вони почнуть бійку між собою, великий тигр загризе меншого, але і сам ослабне в бою. Тоді ти зможеш без особливої напруги добути зразу двох тигрів». Бянь Чжуанцзі прийняв ту пораду і сховався за валун, став спостерігати за тиграми. Через деякий час вони дійсно затіяли бійку між собою і великий тигр загриз меншого. Тут і Бянь Чжуацзи вискочив із схованки та вбив великого тигра, що вже був кволий після сутички. Царства Хань і Вей воюють між собою уже цілий рік. Сильне царство Вей неодмінно здолає маленьке царство Хань, але ж і саме зазнає значних втрат в цій борні. От тоді і можна буде скористуватись благополучним випадком та захватити зразу обоє царств. В кінці кінців так і вийшло. Афоризми: Якщо у стані Ворога розлад наступив Й назріла смута, Треба вичікувати – Вдалі. Й чекати краху. *** Міжусобиця, Злість в очах ворога – Знак… Він сам себе знищить! *** Уявна бездіяльність – Це є найвища форма І діяльності |
Коментарі:
«Виходь з волі. Багато що буде досягнуте». Ця фраза взята із афоризмів до шестиграми №16 – Воля, що має загальну назву: – «Сприятливе зведення князів і рух війська». Внизу триграма Земля (покій, потенціал, м’якість), зверху триграма Грім. В цілому шестиграма Воля – сильний первинний імпульс, розповсюдження без зусиль. Земля, як межа покою, що є не здібною до самостійних дій, приготовляє лише сильний імпульс, який розповсюдиться зовсім вільно, що взагалі не має перешкод. Вільне саморозкриття витікає із самоти і приховування потенцій. Головною якістю мудрого і тут є терпіння та наполегливість. Інські риси тут позначують діяльну пасивність мудрого, що вміє вичікувати – «сприятливе зведення князів» і який не діє ніякої суєти. Єдина янська риса організовує навколо себе всі решту п’ять рис. В військовому мистецтві Китаю ця шестиграма, як вважається, позначувала принцип «атаки за спомогою вогню».
Ілюстрації:
Вже у сучасній історії Китаю є приклад значного застосування цієї стратегеми. Під час громадянської війни у Китаї (1945-1949) в червні 1948 р. Червона армія розпочала осаду Чанчуня (нині столиця провінції Цзілінь). Місто, що було облаштоване значною фортецею, захищало біля ста тисяч солдат гомінданівських військ Чан Кайші. Одначе, зїстівні запаси закінчувалися. В кінці-кінців почалися збройні сутички серед гомінданівських вояк за їду, що поставлялась тільки повітряним шляхом. Червона армія не знімала осаду, але і не вела наступів. Таким чином вона вимусила «дозріти» внутрішнім протиріччям, що почали розривати супротивника. «Протиріччя» в КНР – звичайна ознака для опозиції: розлад, сварки та інші труднощі. Раніше тимчасовий напад на Чаньчунь з’єднав би гомінданівські сили, що задушило би на кореню їх протиріччя. А в цей час дійшла вість про великі успіхи Червоної армії у Цзінбчжоу. Під військовим і політичним тиском Червоної армії Цзен Цзешен, що був командуючим юньнанських військ Чанчунського гарнізону, відмовився виконувати наказ Чан Кайші про прорив осади. 17 жовтня 1948 р. частини Цзен Цзешена збунтувалися. За цим прослідувала і капітуляція решти гомінданівських військ у Чанчуні. Тобто, Червона армія, що не пролила ні одної краплі крові, згідно цієї стратегеми заволоділа Чанчунем.
Довго спостерігав весь світ за агонією більшовицької влади поки СРСР у 1991 році самовільно не розвалився… й світова «холодна війна» – закінчилася … ??? – а Мао, ще 11 березня 1940 р. у статті «Актуальні проблеми у антияпонському об’єднаному фронті» стверджував, що США знову проводять політику «сидіти на горі та спостерігати за бійкою тигрів». Мао і про реакційну політику буржуазії Англії та Франції, що по відношенню до фашистської Німеччини проводила «стратегію» – невтручання, підводив під цю же стратегему. А у 1981 р. преса Китаю продовжила цю аналогію Мао у відношенні Європи при вже втручанні СРСР у Афганістан.
Тобто, стратегема №9 не проповідую лише одне вичікування. Коли приспіє час, очікування повинні перейти до зарані підготовлених дій.