| о¿о5.
趁 火 打 劫 |
[за шестиграмою №43 (Вихід – 111 110)]
Грабувати під час пожару Базова притча У VI в. до н.е. два південокитайських царства, У і Ю, ворогували між собою. Одного разу юеський цар Гоу Цзянь потерпів нищівну поразку і втратив всі свої землі. Багато років Гоу Цзянь дочікувався щоб помститися царю У. В кінці кінців загинув талановитий стратег і військовий зверхник У та, до того, на землях царства У розпочалася велика засуха, а сам володар покинув країну, щоби навістити сусіднього володаря. Гоу Цзянь тут же звершив напад на ослабле царство У всіма своїми військовими силами. І захопив його повністю. От так. Адже, за китайським прислів’ям – «Якщо успішний – ти цар, якщо ж невдаха – ти розбійник. Афоризми: Серед пожару Учиняють і всяке Пограбування *** Якщо твій ворог Зазнав утрат великих – Скористайся цим. *** Якщо у Ворога Хаос – прийшов уже час Взяти верх над ним! |
Коментарі:
«Сильний завжди нав’язує свої закони слабкому»
Даній стратегемі відповідає шестиграма №43 (Вихід). Внизу цієї шестиграми розташована триграма Творчість, а зверху триграма – Водойма. П’ять янських (сильних) рис подавлюють єдину слабку верхню рису. Тож ця шестиграма описує ситуацію рішучих дій і символізує перемогу шляхетної людини над нікчемами. Разом з тим, присутність на завершальній стадії шестиграми сильної позиції виходу (бо верхньою рисою – є слабка риса), нагадує про те, що усунення тайного опору потребує надзвичайної волі та витримки. Сама по собі ця шоста (верхня) риса якби перевертає всю ситуацію шестиграми і віщує якесь нещастя.
Ілюстрації:
Китайська історія деколи підносить дивні підтвердження аксіомам науки шестиграм, наприклад: у 705 р. п’ять сановників звершили заколот і скинули імператрицю У Цзетянь, що узурпувала владу. Але при дворі залишився племінник усунутої імператриці (втілення сильної іньської риси), що з часом зумів відсторонити від влади тих п’ятьох змовників та вивести свого сина у нащадки престолу.
У китайській новій історії багато хто із чужоземних (Китаю) завойовників пробували скористуватися промисловою відсталістю і тяжким соціальним положенням китайців та приміняти проти них цю стратегему. Найбільшу користь одержала, звісно, царська (особливо в еру Романових) Росія – коли у 1860 р. Пекін заповнили британські та французькі колоніальні війська, що захватили і підпалили, окрім всього іншого, імператорський літній палац, російські війська підписали із Китаєм договір, по якому Росії дісталося біля 400 000 кв. км території на схід та північ від р.Уссурі.
Як приклад, у сучасних китайських публікаціях, застосування цієї стратегеми (одна книга так і називається – «Пожар») відносять і захват Афганістану радянськими військами у листопаді 1979 р.
Нажаль, у всі віки і у всіх народів пожар, як стихійне лихо, що звичайні люди пробували ліквідувати (погасити) інші (аморальні) використовували для пограбунків та мародерства…