Переклад
класичної книги “І цзінь”
(«Книги змін» – КЗ)
<№1>
111 111
乾 Цянь [ Творчість.]
[Первинне звершення; сприятлива стійкість].
1. На початку дев’ятка.
Дракон, що пірнув.
– Не дій.
2. Дев’ятка друга.
Дракон, що з’явився й знаходиться на полі.
– Сприятливе побачення з видатною людиною.
3. Дев’ятка третя.
Благодійна людина до кінця дня діяльна; увечері вона обачна, ніби є в небезпеці.
– Огуди не буде.
4. Дев’ятка четверта.
Ніби стрибок в безодню.
– Ганьби не буде.
5. Дев’ятка п’ята.
Дракон, що летить, знаходиться в небесах.
– Сприятливе побачення з відомою (знатною) людиною.
6. Вгорі дев’ятка.
Дракон, що загордився.
– Пізніше буде розкаяння.
“При дії дев’яток дивися, щоб усі дракони не очолювали; тоді буде щастя”.
Коментарі:
Тут творчість розглядається в її справдешньому виді. Це передусім – акциденція неба (не істотна, не матеріальна – властивість небес) як уособлення творчої сили, яка лежить на початку усього існуючого. Вона, як абсолютна сила, принципово не може мати ніяких перешкод у своєму розвитку, якому сприяє те, що ця сила є й абсолютно стійкою. Досконала людина може у своїй діяльності повністю виявити таку творчість, яка благотворне відбивається на усьому її оточенні. Ось чому в тексті сказано:
Творчість. У первинному розвитку сприяє стійкість.
1 ___
Взагалі, активній діяльності віддається перевага перед простим, пасивним («За лежнею ніколи й посидіти») буттям: (щоб не було «молитви» – «Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?»). Тому потрібна особлива пильність для того, щоб ця діяльність привела до позитивного результату – добродії. Момент її початку є одним з найвідповідальніших моментів. При цьому ще не доцільна діяльність, а потрібна лише замкнута і зосереджена підготовка. Людина може бути повна сил, але час ще не сприятливий для її діяльності. В образі дракона (Змія), що пірнув, тобто потужної істоти, яка сховалася і ще не діє, зображується така людина. Не слід думати, що це може відноситися лише до яких-небудь особливих людей, адже, абсолютно не у дусі КЗ обмежувати застереження, що даються в ній, їх пригожістю у суспільстві лише для деяких людей…, бо тільки «прості» люди знають про «вищих»: – «Пани як дурні: що хтять, те й роблять». Тому про перший момент всякої творчості сказано:
На початку сильна риса: дракон, що пірнув, не дій [Хіба то переймеш, що по воді пливе!].
2 ___
Наступний момент, виражений другою рисою, яка в символіці цієї шестиграми називається полем, тобто поверхнею землі (її ґрунтом), характеризується тим, що людина, що вже повна творчої сили, зашифрована в образі дракона (Змія), може вже вийти зі своєї самоти: він («дракон» – творча сила), що з’явився, вже знаходиться в полі. Тобто, творчість людини вже може проявитися, така людина вже видима усіма, і це положення для усіх сприяє зустрічі з такою вже знаковою людиною. Крім того, в системі КЗ, її графічних співвідношень символів прийнято вважати, що між рисами кожної шестиграми існує деякий резонанс, “відповідність”, а саме: перша риса відповідає четвертій, друга – п’ятій, третя – шостій. В символіці соціальної ієрархії п’ята риса означає ще і володаря. Тому на другій позиції, що є відповідною до п’ятої, сприятлива зустріч з видатною людиною (відомим митцем чи духовником або знатним можновладцем) – «Є сало, та не для кота». Є квас, та не для нас».. Ось чому текст цієї риси свідчить:
Сильна риса на другому місці. Дракон, що з’явився, знаходиться на полі. Сприятлива зустріч з видатною людиною. [Є розум над розум]
3 ___
Перша хвиля творчого акту на другій позиції вже досягла вищого ґатунку. Але усе це існує поки що лише внутрішньо [- «Є ложка, та в мисці нема»], бо перші три риси означають внутрішній світ, а другі три – зовнішній. Усе це ще не реалізовано зовні. Для цієї реалізації потрібен вихід «із себе» в довкілля – «- Сідай, бабо, підвезу. – Нема часу. Треба йти». Це і символізовано третьою рисою. При такому переході природно виникає деяка криза («Їв би кіт рибку, а в воду не хоче», що робить це положення небезпечним навіть для шляхетної людини, яка упродовж усього першого періоду творчості, – “весь день” – віддавалася безперервному творенню. Тільки повна сил пильність у кінці цього періоду – “увечері” (- бо тільки «Вечір покаже, який удався день.») – може привести до того, що огуди не буде. («Без обережності й мудрість беззахисна.»; «Їдь тихо – обминеш лихо»). Так про це сказано і в тексті:
Сильна риса на третьому місці. Шляхетна людина до кінця дня безперервно творить. Увечері вона пильнує. Небезпека. [Їдь тихо – обминеш лихо] Але огуди не буде.
4 ___
У стані активної діяльності у зовнішньому середовищі (ззовні) у людини, що підготувалася до цього своїм внутрішнім станом [має вже силу й спроможність, але є й відчуття – «В мені сидиш, а мені добре не зичиш!», тому], ніби земля тікає із-під ніг, але саме ця попередня підготовленість й робить можливим сприятливий результат. Все це з достатньою ясністю виражено в образі тексту:
Сильна риса на четвертому місці. Ніби стрибок в безодню. Ганьби не буде.
5 ___
Тільки на п’ятій позиції творчий процес виступає у своїй повній силі. Він до кінця проявився зовні, і, маючи в собі достатню потужність, не потребує ніякої підтримки. Він, як повний сил дракон, летить в небі. З такої висоти той, що творить легко може помітити і знатну людину, де б та не знаходилась, хоча знає, що: – «Великим панам трудно правду сказати». Але і сама вона є вже видатною людиною, що вже може виступити, бо настільки розвернула свою діяльність, що і її діла, і її персону не важко побачити кому завгодно. От як це виражено в тексті:
Сильна риса на п’ятому місці. Дракон, що летить, знаходиться в небесах. Сприятлива зустріч з видатною людиною.
6 ___
На цьому, власне, закінчується творчий процес. Усе подальше є лише непотрібним перерозвитком – «Віз там мусить, де його коні тягнуть». Раз творчість вже досягла свого щонайповнішого прояву і більше вже нічого створити не можна, то той, хто в цьому положенні все ж захотів би “творити” ще далі, виявив би лише свою зайву гордість, в результаті якої йому довелося б каятися. Щоб не виявилось в соціумі буття: – «Високий до неба, а дурний, як не треба». Так про це говорить і цей текст:
Вгорі сильна риса. Дракон, що загордився.[а: – «Гордий — дурному брат.»] Буде розкаяння.
–
Р е з ю м е Увесь процес творчості виражений сильними (світловими) рисами. Це, звичайно, благотворні сили, але для достовірно благого результату необхідно цілком управляти ними («Гнись не гнись, а в голоблі становись») і не допускати того, щоб вони очолювали всі думи. Тільки тоді діяльність може йти в гармонійному відношенні до світових змін та звершень – «Дяче, не буде іначе!»… і бути щасливою. Тому в тексті, де сили світла виражені в образі драконів, сказано:
При дії сильних рис дивися, щоб усі дракони не очолювали. [Бог милостивий, але в човні нічого танцювати.]Тоді й буде щастя.