В класичних китайських традиціях уяв (за перекладом із «ИЦЗИН для начинающих – Китайская «Книга перемен», Стивен Карчер, 2000) назва кожної триграми трактується слідуючим чином:
Цянь（乾）, творчість
Властивість – фортеця.
Це дракон (в європейській традиції –Змій), творчий дух, що живе у водах і ширяючий в небесах. Це стихія та дух Небес – динамічних змін. Він може дати вам творчу силу і стійкість. Його символ – небо, його дія – збереження. Він складається тільки з сильних (світлих) ліній. У сімействі триграм він є батьком.
Кунь（坤）, виконання
Властивість – самовіддача у повинності.
Його символ – земля [її ґрунти] що дає почало усім речам. Це стихія і дух, що живить усе суще, без нього ніщо не могло б існувати. Він може наділити вас здатністю надавати речам форми, утілювати думки і образи насправді. Його дія – служіння і відтворення. Він складається тільки із слабких ліній. У сімействі триграм він є матір’ю.
Чжэнь （震）, збудження
Властивість – рухливість. Це небесний Грім (Перун) і його громовий дух, який виривається з-під землі чи звучить з Небес, щоб будити, хвилювати і порушувати рівновагу. Він вносить нове до звичного ходу речей і витягує на світло те, що було приховано в тіні. Він може розбудити вашу енергію і дати вам силу для виконання важких завдань. Його символ – грім, перуниця(блискавиця) його дія – пробудження або збудження. Він складається з сильної риси внизу і двох слабких – вгорі. У сімействі триграм він є старшим сином.
Сюнь （巽）, потоншення
Це дух вітру і дерева. Важковловимий, ніжний і прекрасний, він пронизує речі і надає їм завершеність. Його властивість – проникнення. Він живить і підтримує. У Древньому Китаї він асоціювався з сімейними стосунками і домашнім затишком. Його символами є вітер і дерево, його дія – рух від низу до верху. Він складається із слабкої риси внизу і двох сильних ліній вгорі. У сімействі триграм він є старшою дочкою.
Кань （坎）, занурення
Це дух і стихія швидкоплинної води – потоку. Його властивість – небезпека. Він долає перешкоди, заповнює порожнечі, роздрібнює речі або відносить їх геть у своєму нестримному потоці. Він може дати вам енергію для ризикованих вчинків, а також силу, необхідну для зосередження в критичних ситуаціях і подолання перешкод. Його символ – вода, потік, його дія – рух зверху вниз. Він складається з однієї сильної риси, розташованої між двома слабкими лініями. У сімействі триграм він є середнім сином.
Лі （離）, зчеплення
Це дух і стихія вогню, світла і тепла; магічна сила усвідомлення; птах з блискучим оперенням, що міняє форму, який торкається речей і летить далі. Його сяйво тісне пов’язано з тим, що він освітлює. Він може дати вам силу бачити і розуміти явища, ясно формулювати свою мету та ідеї. Його символ – вогонь, його дія – зчеплення і з’єднання. Він складається з однієї слабкої риси, розташованої між двома сильними лініями. У сімействі триграм він є середньою дочкою.
Гэнь （艮）, перебування
Це гірський дух, який обмежує і приводить речі до завершення. Його властивість – непорушність. Він асоціюється з Чертогами Безсмертних, вічним спокоєм, що містить в собі початок і кінець усіх істот. Він може дати вам силу для усвідомлення пройденого шляху і оцінку ваших звершень. Його символ – гора, скеля. Його дія – припинення, зупинка. Він складається з сильної риси вгорі, яка зупиняє дві слабкі риси внизу. У сімействі триграм він є молодшим сином.
Дуй （兌）, дозвіл
Це дух і стихія відкритих водних просторів, дух туманів, що піднімаються від озер, ставків і боліт (тобто із різних водойм), щоб удобрювати і насичувати землю, або проникати до неба й там з утворених хмар приносити землі благодатну вологу. Його властивість – радісність. Це найдоброзичливіший і відкритий з духів, який асоціюється із задушевними словами, вигідним обміном, приємним проведенням часу, свободою від обмежень. Він може надати вашим словам переконливість і натхненність, наділити здібністю приводити речі в рух і створювати гарний настрій. Його символ – водоймище, його дія – стимуляція. Він складається з однієї слабкої риси, яка веде за собою дві сильні риси. У сімействі триграм він є молодшою дочкою.
Тексти, що супроводжують кожну шестиграму КЗ складається з трьох основних фрагментів: назви, присвоєної шестиграмі; “слів” (ці), що пояснюють кожну рису шестиграми; і “слів“, що тлумачать шестиграму в цілому. До цих трьох фрагментів місцями додається четвертий, який ставиться відразу ж після назви шестиграми : в сукупності ці елементи складають так звані “чотири властивості” (“Сі де (да)”).
А от, Ю.К.Щуцький, як видатний вчений, поліглот і митець, ще помітив в цих текстах наявність декількох пластів, що відрізняються один від одного і по стилю мислення, і по діалекту мови, і за змістом, що дозволило йому запропонувати гіпотезу про три шари основного тексту, що виникли в різні часи. Це дозволило йому показати наявність в основному тексті ворожильних (мантичних) формул, прикмет, приказок, причт, виражених мовою образів та аналогій ветхих часів, і двох інших шарів, що складалися з суджень, виражених мовою понять тієї чи іншої спільноти історичного часу. Дякуючи перекладу класичної КЗ Ю.К.Щуцьким, (Щуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга перемен». — М., 1960, 1992, 1993, 1997) – який і взято за основу в цьому українському перекладі КЗ, відчувається як найглибша народність “основи” “І цзіну”, невід’ємність її від фольклору з його гострою спостережливістю народних мудреців (часів і етносів-династій) , їх влучними оцінками, алегоричністю, дотепністю. Це й повинно зв’язувати понятійний (інтерпретаційний) механізм аналізу тексту кожної шестиграми з автохтонними етнічними мовними основами і українського читача. Тому за текстову основу при перекладі на українську мову взято не лише класичні китайські тексти КЗ, а і вказаний російський (слов’янський) переклад (тобто синологія КЗ повністю приймається за Ю.К.Щуцьким) з добавкою відповідних алегорій і приписів аналогічних українському етнічному фольклору.
Ще одна дуже складна задача – розібратися в зв’язках між шестиграмами в множині шестиграм КЗ, котру представлено тут Матрицею І (Один[Перун], One, Ван).
Матриця І – Система Шестиграм
Ця матриця складена за природною послідовністю шестиграм (бінарною системою счислень). Хоча таблиць із тими же 64 чи меншою кількістю шестиграм існує безліч – все залежить від уподобань аналітика («ворожбія») цієї матриці. А от алгоритм десятинної нумерація шестиграм та повний опис її семантичної сітки (інформаційної мережі, моделі) матриці ще до цього часу повністю не створені. Мабуть, розгубилися ті древні знання, що були зібрані ще у ветхі часи і осягнуті з допомогою Вчителя Тай Гуна ще Вень-ваном Просвітленим, за багато століть буття людства, (як мабуть і у нас – нащадків Київської Русі – не збереглась бібліотека Вед (крім Велес-книги), що була накопичена, але ще не осмислена із часів князя-правителя Ярослава Мудрого).
Згідно причт пов’язаних з іменем Вень-вана і його Учителя Тай Гуна завіса над системою пізнань Веня (ще, мабуть молодого Ванька, хоч і князя провінції Піднебесної) потроху підіймається людством (народними мудрецями, що до цього часу творять природні метаморфози – причти, міфи, казки та по-справжньому вченими дослідниками І-цзіну). Той практичний перший досвід Вень-вана по плетінню кімлі, а потім і спеціальних ловчих знарядь, що помагали його підлеглим ловити птахів й звірів привів не тільки до процвітання Піднебесної, а і на довго «спіймав» розум та душу самого Вень-вана, котрий, коли створив із кусків мантичних схем свого писаря цілісну семантичну сітку (земну Матрицю свідомості розвитку людини за схемами змін і перемін), став, мабуть, вже І-ваном . А той спосіб створення Матриці в наші часи залишився лише досвідом у плетінні матеріальних знарядь праці ловчого мисливця. А жаль – в такому «малому» методі плетіння кімлі з допомогою простого «човника» є й правилом творення й «великого» знання – створення семантичних сіток буття людини в соціумі:
Човник
Із початку човника: світла (сонячна) – темна – світла 
тобто 101 – Вогонь (Лі)
У кінці: темна – світла – темна 
тобто 010 – Вода (Кань)
Із таких символів і шестиграми №29 і №30 та №63 і №64. Потім:
«Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко.» (Рудченко).
А далі «доріженька» і – оплета мережева КімЛі. Не тільки для лову риби, а І душ… І семантичної сітки за правилами (阴阳) мантики – «матриці».
Слід, також, відмітити, що в китайській історіографії (по аналогії із європейською: «дволичність», «католицтво» – «триєдність», «православність») на основі міркувань шестериком шестиграм теж відбулася космологічна переміна в розумінні відношень і свідомості людини в космосі – її роль буття у Всесвіті:
Де вже закладена глибока філософія впливу Небес («Неба») на Творчість, що базується на утвореннях:
Небо – сила (знання) (ян) і кволість (невігластво) (інь);
Людина – милосердя (жень) і справедливість (і);
Земля – твердість (ган) і м’якість (жоу).
Або, як висловив пізднєханьський китайський філософ Сюнь Юе, що цитував приведений афоризм із «Шень цзянь» («Виклад явного»): «Інь і ян збирають воєдино есенцію «ці», м’якість і твердість визначають форму предметів, гуманність і справедливість управляють вчинками людей – усе це є дао [шлях] (Сюнь Юе, 1990).
Як відомо, 64 шестиграм за їх десятинною нумерацією розташовано не у випадковому порядку їх усталеної нумерології, а за ще не пізнаною до тепер – семантичною мережею. Кожна шестиграма покликана означати певну ситуацію, причому ситуацію не статичну, а динамічну: про це говорить композиція шестиграм, що вказує на перехід від однієї риси до іншої. Перехід означає рух усередині ситуації; ситуація змальована як щось, що розвивається і до чого те приводить. І ця ознака поширюється і на співвідношення шестиграм: кожна шестиграма відштовхується від попередньої і підходить до наступної. Таким чином, ряд розташованих в певному порядку 64 шестиграм представляє цілісну картину – також не статичну, а динамічну. Якщо динаміка окремої шестиграми означає хід розвитку ситуації, то динаміка множини 64 шестиграм означає потенційний перехід від однієї ситуації до іншої. Оскільки ж “І цзін” є канонічним описом «породження зароджень змін» тобто говорить про динаміку життєвого циклу в його змінах, що безперервно наступають, то загальна картина 64 шестиграм в їх послідовності за наявності зв’язку кожної ланки з попередньою і наступною повинна розкривати динаміку буття. Тому Ю.К.Щуцький примінив у своєму російському (слов’янському) перекладі так названий «інтерпретаційний переклад», що теоретично був висунутий академіком В.М.Олексієвим. І це, теж, було взято за основу форми й методу українського перекладу.
Тож, КЗ не для одноразового прочитання. За висновками вже упом’янутого Іто Тогая якщо в своєму житті слідувати теорії КЗ, то можна: «уникаючи перенапружень, живучи в самообмеженні і пильно спостерігаючи за правильністю своїх стосунків і з людьми й свого положення серед них, при напруженій роботі над собою в цих напрямах, можна досягти досконалості. Працюючи на благо, діяти по змозі, але не зважати на можливості та неможливості всякої тимчасової ситуації; коли є бажання здійснити [благе] всупереч умовам, що створилися, не лише не потрібно підкорятися їм, але навіть треба зруйнувати ці умови».
А у “Лунь юї” Конфуцій говорить: –“Якби мені додали декілька років життя, то ще п’ятдесят [років] став би займатися “[Книгою] змін” і у мене не було б великих помилок” (“Лунь юй”, гл. VII) – хоч на той час йому було вже сімдесят літ.