| о¿о12.
顺 手 牵 羊 |
[за шестиграмами №55 (Достаток – 101 100)та №48 (Колодязь – 011 010)]
Вивести вівцю, що попала під руку Базова притча В епоху Борні Царств правитель царства Вей зачав війну проти царства Чжао і дуже швидко потужне вейське військо стало облогою на столицю Чжао місто Ханьдан. Чжао звернувся за допомогою до царя південної держави Чу, але той тільки для подоби послав лише невелике своє військо до чужих земель. Через декілька місяців армія Вей змогла взяти штурмом столицю Чжао. Тут же сусідське царство Ці послало своє військо проти Вей і вейська армія, що була вже виснажена затяжною осадою Ханьданя, потерпіла нищівну поразку від цісців, що примінили стратегему «В спокої чекати виснажень ворога». А чуська армія при цьому використала вже цю ситуацію, коли обі армії виснажились борнею і окупувала частину чжаоських земель. Так правитель Чу з успіхом застосував цю стратегему – «Вивести вівцю, що попала під руку». Афоризми: Виводять вівцю Із хліву, що першою Попалась під руку. *** Велику стіну Валять з малого кутка. Всяке поліно Починає гноїтись Із маленького сучка. *** Саму малу слабість Ворога використай. Й малу вигоду май. Маленька слабість ворога – мала перевага твоя! |
Коментарі:
Ключем створення цієї стратегеми із шестиграм є остання фраза первинного афоризму: «маленька слабість (інь) – мала перевага (ян)». Якщо надставити над «малим ян» ще дві відповідні риси ми получимо шестиграму №55 (Достаток), а над «малим інь» – получиться шестиграма №48 (Колодязь). Шестиграма №55 означає Достаток і царя близького до нього. Нема хвилювань. Сонцю належить бути в зеніті. Тобто ця шестиграма символізує могутність та велич правителя, що знаходиться у зеніті своєї слави. Сонце в зеніті дарує своє тепло всьому живому, але ж його черезмірність може спричинити і засуху. Та й, у всякому разі, воно же не задержується у зеніті надовго: достаток не може бути вічним, він уже, сам по собі, приховує у собі насіння небезпеки. Внизу шестиграми триграма Вогонь: м’яке серед жорсткого. Наверху триграма Грім: дійсний імпульс. Поєднання таких триграм вказує на широкомасштабні і очевидні дії: такий маневр супротивника, що впевнений у своїх діях.
Між тим, триграма Вогонь із шестиграми Достаток перестроюється у триграму Вітер шестиграми Колодязь. А вітер є здібним проникати у всяку шпаринку. Тобто, всяка небезпека для супротивника, що вказується шестиграмою Достаток повинна бути використана із хисткістю вітру. Мається на увазі невеличкі відвабливі маневри. Між тим, розположення рис у шестиграмі Колодязь вказує на те, що напасник, тим-же ходом, має намір продовжувати свої широкомасштабні дії. Верхня інська риса у шестиграмі Колодязь вказує на пасивність супротивника на заключній фазі битви. Ця риса співвідноситься із третьою дев’яткою, що символізує власний супротивний маневр. Бо ще й зв’язок шостої і третьої рис відображує ідею «вивести» чужі сили власним військом.
Ілюстрації:
Ця стратегема є прикладом теж дуже багатьох історичних епізодів древнього та сучасного Китаю.
За висновками одного із авторів пекінських книжок про стратегеми, і ця стратегема є нахідкою при виявленні слабини у супротивника й у сучасних війнах, наприклад приводиться епізод із другої світової війни:
«Мобільне з’єднання танкових підрозділів та піхоти армії, що дозволяє значно збільшити швидкість просування при атаках, навряд чи дає надію на збереження бездоганного стану тилового забезпечення та зберегти координацію й управління між рештою підрозділів фронту. Тому за наступаючими танковими силами часто залишають відносно послаблені дільниці. Вправний командир супротивника може це ефективно використовувати. Саме таким чином радянське командування скористалось танковим наступом німецьких сил на тридцятому кілометрі від Москви. Радянські командири виходили із того, що фронт противника має вигнуту дугою форму та не підтримується ар’єргардом. Тому, всі сили радянського війська були сконцентровані «на кінчиках стрілки». І, згідно цій китайській інтерпретації захисту Москви, нападом із флангів вдалося знищити німецьку армію, що активна вела наступ на Москву і цим самим повернути весь хід війни».
Ця стратегема має у своєму застосуванні і дещо інші формули, наприклад: використання ситуацій (особливо при тих чи інших крадіжках) – «коли вівця за своєю волею йде до рук ловця». Чи: – «Вкрасти, що погано лежить, – це ще називається «з легкої руки мати вівцю», чи, навіть, – «і ложки уміють літати без крил». От, наприклад, відповідний китайський анекдот: – «Того, що вкрав корову привели у суд. Але він виправдався словами: – «З яких це часів я краду корів? Я просто побачив мотузку, що валялась на полі. Я рішив підняти її і занести додому – щоб вона не згнила. А от прив’язана корова по своїй волі пішла за тією мотузкою».