Частина ІІ
36 стратегем (о¿о) із древнього Китаю: 36=(6х6)
“Ось, Я посилаю вас, як овець серед вовків:
отже будьте мудрі, як змії, і прості, як голуби”.
(Євангелія: Матвій, 10, 16)
Вступне слово:
«У житті Китаю є одна дивовижність, що мало зрозуміла іноземцям: книги, в яких міститься саме дорогоцінне, саме потрібне знання, зненацька зникають, щоби потім десь знову з’явитися по довгому часі, іноді через тисячоріччя, сплинути в самому несподіваному місці, при самих буденних обставинах. Китайці легко, ніби випадково, губили свої канони – і таким же легким шляхом знаходили їх знову. Якби Веди, Заповіти їх мудреців були тільки відзвуком розлитої скрізь і чутної кожному істинної правди народного побуту. Якби освітлення свідомості проясняли глибину самого звичайного і буденного людського життя. » Така думка про китайську книгу, що була створена на основі «Книги змін» – «Тридцять шість стратегем» у російського китаєведа В.В.Малявіна.
Книга «36 стратегем» (三十六计 є пам’ятником «таємних канонів свідомості і душі».
В 1938 році – у перший рік вітчизняної війни Китаю проти японських загарбників – деякий Ю Десюань власноручно вручив гомінданівському чиновнику Чжен Юаньгую переписаний ним текст «Тридцяти шести стратегем!», що потім і була опублікована у 1941 році. З того часу у Китаї, а тепер і у всьому Світі спостерігається стратегемний бум. Тепер існують тисячі публікацій (деякі міліонним тиражем), що приводять і осмислюють тексти 36 стратегем.
Як гадає німецький дослідник стратегем (він зупинився на їх назві – стратагема) Харро фон Зегер, перше посилання на “Тридцять шість стратагем” знаходимо в “Історії династії Південна Ці” (“Нань Ці шу”). Династія Південна Ці правила в 479-502 рр. Історія династії Південна Ці була складена Сяо Цзісянем (489-537). Ця хроніка містить біографію державного діяча Ван Цзінцзе. Герой біографії одного разу згадує “тридцять шість стратагем (саньшілюцхе三十六策) поважного пана Тана“. Але чи був в його розпорядженні набір з 36 стратагем – про це півторатисячолітня “Історія династії Південна Ці” умовчує. Та і навряд чи малися на увазі якісь конкретні 36 стратегем: китайці з древніх пір мають схильність до чисельних метафор, зокрема з числом 36, і не завжди використовують числівники у буквальному розумінні, так що Ван Цзінцзе цілком міг мати на увазі просто “чисельні стратегеми” – як в сучасній французькій розмовній мові вираження trente – six(36) означає невизначено велике число.
У “Книзі змін” (易经), проте, немає списку 36 стратагем, хоча певні “стратегемні” типи поведінки там відмічаються. Немає цього списку і в цитованій вище “Історії династії Південна Ці” або у будь-якій іншій із 24 історій китайських династій. До останнього часу вважалося, що уперше 36 стратегем було зведено в хитромудрій таблиці, відомій під назвою “Хунминь чжесюе” (“Філософія Хунмінь”), що належить таємному товариству Хунмінь, заснованому близько 1074 р. Суспільство Хунмінь переслідувало мету звільнення з-під влади чужоземної маньчжурської династії (1644-1911) і відновлення корінної династії Мін (1368-1644). Складений там список 36 стратагем може розглядатися як прообраз версій, що існують нині, «36 стратагем». Але в 1941р. було виявлено більше раннє джерело – “Трактат про 36 стратагем”, що відноситься до кінця династії Х віку.
В Китаї для позначення стратегеми застосовують різні ієрогліфи:
着 – сучасне читання – чжао;
谋 – сучасне читання – моу;
策 – сучасне читання – цхе
і особливо:
计 – сучасне читання – цзі.
Представимо, наприклад, ієрогліф计, своїм абрисом так схожий на ветхослов’янські символи, Він складається з двох частин:
言- сучасне читання – янь “рахувати”, «вважати»;
十- сучасне читання – ші “десять”
і, таким чином,
“цзі” (计) означає “рахувати“, або взагалі “вважати, враховувати, розраховувати“, а як іменник – “розрахунок, план“. Залежно від контексту китайські ієрогліфи можуть виступати в різних значеннях. Це стосується і слова “цзі”, і інших, що зазначені тут.
Слово “цзі” (计), що тлумачилося вище, яке ми тут переводитимемо як “стратегема“, в цьому значенні фігурує вже із прадавнього часу у сфері керівництва військової справи – у трактаті про військове мистецтво Сунь У («Сунь-цзі» «孙子» ), сучасника Конфуція ( 551-479 до н.е.), безпосередньо в заголовку першої глави. У цій главі військове мистецтво визначається як мистецтво введення в оману. У третій главі, назва якої англійська синологія (Л. Джайлс) переводить як “Attack by Stratagem” (“Напад за допомогою стратегеми”), проголошується: “Краще всього перемогти вороже військо, не застосовуючи зброї“. Для Сунь-цзі перемога у битві стоїть лише на третьому ступені за шкалою військового мистецтва. Друге місце він віддає перемозі дипломатичними засобами, а перше – перемозі за допомогою стратегеми. Тобто, стратегеми це неортодоксальні шляхи для досягнення військових, цивільних, політичних, економічних або особистих цілей і представляються загальнолюдським феноменом.
Область значення “цзі” (计) тягнеться від нікчемного прийому або абсолютно спонтанної миттєвої дії до цілої запланованої системи поведінки: в скрутній ситуації, що включає, образи дій ситуації, причому контрагент “приводиться” – в широкому значенні слова – до положення, в якому він не орієнтується, інсценоване осоружною стороною і часто впливає своєю театральністю або ж тим, що виникло незалежно від осоружної сторони; з певною метою, яку особа, що використовує стратегему, сприймає як хорошу дію, а контрагент – не обов’язково як погану.
Стратегеми можуть відноситися до різних категорій, як то:
- камуфляж (підміна чимось правдоподібним)
- введення в оману (чимось неправдивим)
- захоплення здобичі
- блокада
- отримання переваги
- спокушання
- втеча
Таким чином, в Китаї стратегеми з прадавніх часів відіграють важливу роль. Впродовж століть знову і знову виникали ідіоматичні вирази, образні, метафоричні мовні звороти та цілі притчі для стратегем різного роду. Ці обороти відточувалися народною свідомістю і створювалися авторами творів по військовій теорії, філософії, історії і літературі. Під “стратегемними” метафорами ховаються вирази, що відносяться до історичних подій, віддалених від нас на 2000 та більше років, і до народних переказів, що оповідають про обставини, в яких застосовувалася та або інша стратегема. І збірка 36 стратегем з лінгвістичної точки зору є списком із 36 мовних зворотів.