<№19>
110 000
临 Лінь. [Відвідування. Первинне звершення; сприятлива стійкість.]
Коли настане восьмий місяць, буде нещастя.
1. На початку дев’ятка.
Загальне відвідування.
– Стійкість – на щастя.
2. Дев’ятка друга.
Загальне відвідування.
– Щастя, нічого несприятливого.
3. Шестірка третя.
Відвідування, що тішить.
– Нічого сприятливого. Але коли занепокоїшся цим, огуди не буде.
4. Шестірка четверта.
Відвідування, що є досягненням.
– Ганьби не буде.
5. Шестірка п’ята.
Пізнане відвідування. Належне великому володареві.
– Щастя.
6. Вгорі шестірка.
Щире відвідування.
– Щастя. Огуди не буде.
Коментарі:
В результаті процесу, описаного в попередній шестиграмі, усуваються елементи дисгармонії, тобто того, що є чимось успадкованим від предків вже чуже цьому часу і, не знаходить в нім застосування, тобто, само-собою приречене на розпад – «Як по ночі в сливи, так я в ті літа дивлюсь». Але коли ці пережитки усунені, можливе взаємне зближення елементів, що залишилися і якому вже ніщо не заважає.
Так і в пізнанні, коли вдається звільнитися від пережиточних упереджених думок, тоді можливе зближення з об’єктом, тобто його пізнання. Це називається “відвідуванням“. Проте зближуватися слід не з чим завгодно. Бо ситуація, прямо протилежна даній, – втеча, – така, що зближення з нею принципово приречене на невдачу. Шестиграма, що виражає цю втечу, приурочена до восьмого місяця китайського календаря (місячного). Тому “восьмий місяць” метафорично означає “втечу“. Ось чому в пору Відвідування, якщо навіть розвиваються первинні імпульси, яким сприяє тут стійка властивість цієї ситуації, все одно людина приходить до нещастя, коли вона наближається до «восьмого місяця» [в українському етнічному календарі, що завжди був прив’язаний до Природи, навіть в епоху християнства, коли лише замінились символічні імена посланців Небес, «восьмий місяць» теж мав свої ознаки й символи, наприклад: – «До Іллі гарні рої, а після Іллі — хоч плюнь на них» чи – «На Семена-Юди (у вересні) боїться кінь груди»] з восьмим місяцем, або, словами тексту :
Відвідування. Первинний розвиток; сприятлива стійкість. Коли досягнеш восьмого місяця буде нещастя.
1 ___
Як для виправлення псування потрібна тверда рішучість, так для зближуючого відвідування потрібна м’якість, добросердя і людяність – «Вола имають за роги, а чоловіка за слова». Як для викорінювання здичавілого варварства потрібне втручання якоїсь доброї сили, так і для подальшого культурного розвитку потрібна любов і співчуття до того, кого потрібно розвивати.
Так само і в пізнанні: як для усунення помилкових і упереджених думок потрібна сила знання, придбаного в колишньому досвіді, так для того, щоб пройнятися новою ідеєю, “відвідати” її, ще не відомої, потрібна споглядальна сила нового акту пізнання. Але оскільки на цій позиції напруженість, охарактеризована сильною рисою, все більше і більше зростає, остільки можливе відвідування чого завгодно. Але це – перерозвиток, і тільки – «Добрий розум не дасть плакати». Тому текст нагадує про стійке дотримання рамок і заходів, кажучи:
На початку сильна риса. Загальне відвідування. Стійкість – на щастя.
2 ___
На цій позиції умови в основному залишаються такими ж; тільки правильне проходження попередньої ступені гарантує урівноваженість сил, характерну для серединної, другої позиції – «Живий — живе думає». У цьому положенні сама ситуація забезпечує просування вперед, для якого зайве застереження, вказане на попередній ступені. Тому в тексті ми знаходимо тільки:
Сильна риса на другому [місці]. Загальне відвідування. Щастя. Нічого несприятливого.
3 _ _
Знову настає момент активної дії, але в нім діючими виявляються податливі здібності, характерні для цієї ситуації взагалі і виражені тим, що непарна позиція зайнята слабкою рисою. Якщо тут і можлива активність, то вона все ж не виходить за межі особистих переживань. Ними можна насолоджуватися, але ніщо не сприяє їм зовні, де вони і не проявляються – «Не в свої сани — не сідай». Проте це положення кризи небезвихідне, бо при достатній дбайливості можна уникнути осуду за свої дії. У тексті тут сказано:
Слабка риса на третьому [місці]. Солодке відвідування. Нічого сприятливого. Але якщо вже стурбуєшся цим, огуди не буд
4 _ _
Як ми вже не раз бачили, сенс четвертої позиції – це самовіддача. Але не завжди вона здійснюється безперешкодно. Тут же для неї умови особливо сприяють, бо за змістом Відвідування її сенс – прихід до іншого, який тим більше можливий, тому що для цієї позиції в цій шестиграмі існує правильна відповідність з першою рисою. Тут досягається те, що намічалося на першій позиції. Там діяло ще знання, що склалося в минулому досвіді, тут же досягається знання, що знову придбаються – «Легко говорити про те, що було. Говоріть про те, що буде». Тому в тексті ми знаходимо:
Слабка риса на четвертому [місці]. Відвідування, що є досягненням. Огуди не буде.
5 _ _
Як і на попередній ступені, тут діє благотворно її відповідність з другою рисою. А вона вже дає гармонійне пізнання, бо для другої позиції характерна дія нового акту пізнання в межах накопиченого досвіду, тут же навпаки: дія накопиченого досвіду в новому акті пізнання – «Розум голові не вадить». Таке знання панує над пізнаваним, цілком опановує матеріал пізнання. Про це синтезуюче пізнання в тексті читаємо:
Слабка риса на п’ятому [місці]. Пізнане відвідування. Належне великому володареві. Щастя.
6 _ _
Після того, як за наявності справжнього знання здійснено відвідування, в останньому вже нічого нового не належить упізнати. Вже відомо, що усе відомо, а отже, неможливо і не треба приховувати що-небудь, тобто можлива і потрібна повна щирість у відвідуванні. Власне, активний процес у відвідуванні вже завершився і може лише поглиблюватися, але поглиблюватися настільки, що в новому акті пізнання досягається така повнота його, при якій безпосередньо в нім міститься і увесь раніше накопичений досвід і знання. Їм і може завдовольнитися цілком людина, бо процес відвідування тут закінчується, і поза пізнаваним нічого не залишається. Але це не означає ще зупинки, за яку може загрожувати ганьба – «Чоловік учиться до смерти». Тому і в тексті говориться:
Вгорі слабка риса. Щире відвідування. Щастя. Ганьби не буде.