<№16>
000 100
豫 Юй. [Воля.]
Сприятливе зведення князів і рух війська.
1. На початку шестірка.
<Якщо> проголосиш волю
– <буде> нещастя.
2. Шестірка друга.
Будь міцніше за камінь, але не до кінця доби.
– Стійкість на щастя.
3. Шестірка третя.
Зачарує воля
– <буде> розкаяння. Запізнишся – буде розкаяння.
4. Дев’ятка четверта.
Виходь з волі. Багато що буде досягнуте.
– Не сумнівайся. Друзі <зберуться навколо тебе, як> волосся навколо шпильки.
5. Шестірка п’ята.
<2> <У> постійності не помреш.
<1> – Стійкість – до хвороби.
6 Вгорі шестірка.
Воля, що померла. Здійснюване мине.
– Хули не буде.
Коментарі:
Упокорювання, яке описане в попередній шестиграмі, дає передусім можливість зближення вищих з нижчими, зрівнює їх. Тому воно і забезпечує рівні умови для усіх, і з нього може початися новий цикл розвитку. Воно лише ґрунт, на якому починають знову діяти сили розвитку, що йдуть із глибин зовнішнього. Це положення виражене в цій шестиграмі, де внизу ми бачимо знак землі (Кунь), однорідність рис якого виражає рівність. Над землею, зовні, розташований знак блискавки (Чжень), суть якого – активність, що проявляється із внутрішнього назовні. Ніщо не має відбутися і не перешкоджає цій активності. Вона знаходиться в умовах повної свободи – волі. Але якщо така воля нічим і не обмежена ззовні, то вона все ж має бути обмежена сама собою, бо інакше вона ризикує перетворитися на хаос – «Вольні, вольні, — на все не довольні». (Так і справжній художник, вільний у своїй творчості, повинен сам для себе вибрати закони творчості і підкорятися їм, інакше не гармонія буде в його творах, а свавілля.) Таке необхідне самообмеження повинне розвиватися як на шляху затвердження позитивних елементів (представників того, що діє із центру назовні), так і на шляху поразки негативних сил, на шляху їх завоювання – «Воля волею, якщо – сила силенна». “Книга змін” склалася в умовах феодального суспільства і в середовищі носіїв феодальної влади. Недивно, що ці думки тут втілені в наступні образи, що повністю відповідають і старожитностям козацької Вкраїни:
Воля. Сприяє [зведенню на престол феодалів] [виборам гетьмана і отаманів] і виступам війська.
1 _ _
Уся ця ситуація повинна розглядатися під знаком вчення про мінливість світу, а саме: “коли розквіт досягає повноти, невпинно настає занепад“. Тому і воля ні на хвилину не повинна усувати пильність, хоча й – «Гарно на сім світі, що хотіти, те чинити» . Це особливо стосується першої позиції, яка, згідно традиції, означує того, хто, не маючи ще розвинених сил, сам діяти ще не може і, нічого не роблячи для свого удосконалення, тільки вторить силам, котрі задають тон. Природно, така діяльність не приводить до щастя. Тому в тексті ми читаємо:
На початку слабка риса. Співзвуччя волі. Нещастя.
2 _ _
Воля, що загрожує перетворенню на хаос, понад усе потребує самообмеження, яке може виходити із впорядкованого покою – «Дай кому волю, а сам підеш в неволю». Зосередженість на спокої саме виражається на цій другій позиції (що є центральною в триграмі Земля, що й знаменує спокій). І саме ці якості дають можливість абсолютно виразного розгляду зовнішнього світу, які гарантують, що власний рух і дії не спотворюють їх перспектив. Тому саме тут можливе моментальне сприйняття волі, що включає і передбачення подій, які настають, але ще не звершились. Тут абсолютно надмірно чекати цілу добу, поки не буде досягнуте пізнання. Тому і в тексті ми знаходимо відповідні образи, досить виразні, незважаючи на їх спорадичність:
Слабка риса на другому [місці]. Міцніше, ніж камінь.. Не до кінця доби. Стійкість – на щастя.
3 _ _
На третій позиції характеризується ситуація кризи при переході від зосередженого спокою до дій волі. Остання тут настільки доволіє, що затуляє собою усе інше, усю необхідність самообмеження і пильності. Тут легко “зачаруватися” волею, а тим самим допустити затримку розвитку животворних дій, “забаритися“. Але всяке зволікання є відставання і упущення, в якому доведеться розкаятися –« На волі — плачу доволі». Тому і текст застерігає:
Слабка риса на третьому [місці]. Зачаруєшся волею – розкаєшся. [Бо] забаришся, і буде розкаяння.
4 ___
Ця позиція, єдина зайнята сильною рисою, є головною в усій шестиграмі Воля. Усі інші позиції відносяться до неї лише як підсобні. Усі їх сили групуються навколо неї («Се пряме безвілля»), як волосся, що “покриває шпилька”, групується навколо неї в зачісці. Це особливо можливо тому, що саме тут може проявитися воля (активна сильна риса в триграмі Блискавка), що лежить на підготовленому ґрунті (триграмі Земля, що знаменує спокій і стійкість).Тут можливе досягнення найширших цілей і недоречний ніякий сумнів( – «Хоч за три дні перед смертю волю побачити»). Тому і в тексті ми знаходимо афоризм, повний бадьорості, :
Сильна риса на четвертому [місці]. Виходь з волі. Володіння великим – доступне. Не сумнівайся. Друзі [зберуться навколо тебе, як волосся], що покриває шпильку
5 _ _
Як вже було вказано, в цій шестиграмі головна позиція – четверта, і їй підпорядковані інші. Але п’ята і шоста – розташовані над нею, це виражає перерозвиток подій четвертої риси, надмірність якостей, що розглядається вже як негативне явище; так і стійкість, що розвинена надмірно, доводить до хворобливості. Положення це було б абсолютно нещасливим, коли б не зосередженість, що зберігається тут назавжди і виражена п’ятою, центральною і, як правило, сприятливою позицією володаря. Тому і в тексті читаємо: Слабка риса на п’ятому [місці]. Стійкість – до хвороби. Постійне не помре.
6 _ _
На верхній позиції, як ми вже неодноразово бачили, настає кінець цієї ситуації. Вона захмарилася ще і тим, що ця верхня позиція представляє собою занурення у “порожню абстракцію“ («В пустий слід сокирою») як результат перерозвитку цього процесу. У тексті сказано:
Вгорі слабка риса. Затьмарена воля. [У] становленні буде надлишок. [Але] ганьби не буде.