Ідея центру Опорник – підтримка ветеранів у пошуку способів заробітку. Вона грунтується на актуальних потребах і запитах ветеранів. Мабуть основна задача з якою стикаються ветерани після служби – це забезпечення базових потреб. І в центрі цієї потреби – наявність способу заробітку. Хтось повертається на попереднє місце роботи, хтось шукає роботу, хтось створює своє, хтось не може себе знайти і намагається повернутись на службу. Є ще варіанти але це не про роботу. Існує статистика Міністерства ветеранів про те, який процент ветеранів яким шляхом хоче йти, і 63,6% ветеранів хочуть відкрити власну справу. Більше половини. І якщо, за висловом очільниці Мінвету, Україна скоро стане “країною ветеранів” і в Україні таки буде 5 мільйонів ветеранів, то уявіть собі кількість бажаючих відкрити свою справу! І це добре але є але. Бути бізнесменом, підприємцем – це не просто. І є також статистика коли повітряні замки руйнуються і завалюють уламками своїх архітекторів. Я про теорію Упередження виживання або Упередження вцілілого. Це коли вивчають помилки тих, хто вижив і забувають про тих, хто не долетів до аеродрому. Драматизму в ці історії додає те, що в наш час ціна такої помилки надмірно дорога для засновника у сенсі особистих стосунків і здоров’я. Але вихід є. І є інша статистика. І є позитивний досвід, у тому числі мій особистий. Далі докладніше.
1. Власний бізнес
Дійсно, після служби перше, що шукають ветерани – це способи заробітку. Перших пару місяців, поки не вийде адреналін, наче все добре, звісно якщо немає сильного поранення. Купа планів, висока активність, настрій та самопочуття наче норм. Підтверджую статистику УВФ, більшість хоче свою справу. І бажано, щоб поруч з “війною”. Дрони, такмед, забезпечення. Причин такого бажання багато. Але є але. Хтось вивчав статистику по створеню приватних підприємств? Скільки створюється і скільки залишається через півроку, рік, три роки? Небагато, м’яко кажучи. А яка доля підприємців, що не змогли розвинути свій бізнес? Не хочу нікого лякати і відговорювати від здійснення мрій. Мрії – це святе. Хочу лише допомогти та підтримати. Перед тим, як вийти на ринок, треба ретельно оцінити ризики, зробити розрахунок. Бо якщо прибутку від діяльності немає теоретично, то на практиці буде “убуток”.
“Хто — ще до битви — перемагає попереднім розрахунком, у того шансів багато; хто — ще до битви — не перемагає розрахунком, у того шансів мало. У кого шансів багато — перемагає; у кого шансів мало — не перемагає; тим паче той, у кого шансів немає зовсім. Ось чому для мене — лише на підставі цього — вже очевидні перемога і поразка.” (Сунь Цзи, “Мистецтво війни”, гл. 1, п. 9 ).
Досвідченим підприємцям не треба пояснювати, що вихід на ринок без попереднього розрахунку (даних розвідки) – це те саме, що бігати по полю і шмаляти куди попало, витрачаючи набої та здоров’я. Виглядає це приблизно так само. Не смішно. Тож, порадитись з досвідченими підприємцями і фахівцями не завадить, це точно.
Мій досвід підприємця розпочався ще у 90-х. Є чим поділитись. Тож я консультую с питань створення та розвитку бізнесу. Звертайтесь.
Ще одне про власний бізнес
“Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни; той, хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє; той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію” (Сунь Цзи, “Мистецтво війни”).
Це про те, що дуже важливо у якому стані знаходиться зараз засновник, бо від цього дуже залежить результат справи. І “зі мною все нормально” інколи самообман, який потім вилазить через факапи. Тож собою треба займатись і займатись у першу чергу.
Я знаю лише одного пана, що сам собі допоміг – барон Мюнхаузен. Взяв себе за чуприну і переніс на сухе, разом з конем. Усім іншим хтось допомагав, хтось підтримував.
Реабілітацією, відновленням ресурсного стану ветеранів я займаюсь з 2022 року, коли заснував Психологічний хаб TANTO. До цього, з 2014 року мав особистий досвід відновлення після АТО. Взагалі, темою целительства займаюсь з дитинства, отже досвіду вистачає. Тож, знов ж таки, є чим поділитись.
Знов про розрахунок. Якщо розрахунок каже, що краще знайти роботу – то краще знайти роботу.
2. Пошук роботи
Сказати що ветерану легко знайти роботу, бо зараз не вистачає робочих рук – це не так. Принаймні, якщо 50+ або поранення або хвороба якась – то важко. Та навіть якщо і цілий, то перші півроку а то й від року, як правило, з увагою ніяк і працездатність зовсім не та, що вимагають роботодавці. Тож, який вихід? Підібрати роботу схожу зі службою або таку, в якій ці стани закладені у бізнес-модель. Такого добра не багато, тож ще варіант – ветеранські підприємства. Де спілкування відбувається за принципом “Рівний – Рівному”. Підбір роботи – мабуть сама складна частина місії з пошуку способів заробітку, оскільки часто буває, що людина сама не знає що вона хоче і на що здатна. Допомогти з профорієнтацією можуть побратими на наших заходах. Опорник – місце, де спілкуються ветерани-підприємці, тож є інформація про робочі місця на ветеранських підприємствах. Також, у Опорнику можна отримати інформацію про підприємства, зацікавлені у працевлаштуванні ветеранів. Тож, звертайтесь, приходьте на заходи у Опорник. Будемо раді допомогти з підбором роботи.
3. Навчання
На мій погляд, вчитись треба постійно. Постійно вдосконалюватись, формувати нові навички та вміння. Звісно, поки воїн бігав з автоматом по посадках і зруйнованим містам, бізнес на місці не стояв, тож навіть якщо до служби людина могла бути у якихось аспектах богом, то після служби, звісно, треба наздолужувати і навчатись.
У Опорнику проводяться різні навчальні заходи. Слідкуйте за анонсами.
4. Коворкінг
Я не проти тусовок у гаражах. Усім відомо, що багато крутих бізнесів починало з гаражів. І не проти кафешок. Але для того, щоб провести відповідальну зустріч або попрацювати з командою, влаштувати нараду чи мозковий штурм, чи ще якісь захід – у Опорнику є приміщення де можна провести захід для групи до 15 учасників та комфортна кімната для індивідуальних консультацій.
Тут докладніше з фото
Про мене
Я тренер з бугурту в ребцентрі ветеранів війни “Лісова поляна”. Крім тренувань з бугутру займаюсь підтримкою людей у подоланні наслідків стресу, позбавленні залежностей, відновленням ресурсного стану.
Тут докладніше про мене – звертайтесь
З Повагою, Денис Дудник
