Після того, як шестиграми складені, слід знайти їх в “Книзі змін” і звернутися до відповідних тлумачень. “Аналітичне рішення-прогноз” ворожіння ґрунтується на аналізі як кожної із шестиграм, що вийшли, так і їх взаємин між собою.
Для доповнення зрізів Іцзін, що описав Ю.Щуцький і активації візуального відчуття ментальних розумінь пророцтва, що «вимальовуються» у свідомості ворожбита у цьому трактуванні стежок ворожіння, віщування, передбачення події приведено відповідні 64 гравюри, що взяті із книги Чжоу Цзунхуа «Дао І-цзіна. Шлях пророцтва», 1984). В свою чергу, Майстер Чжоу при тлумаченні шестиграм, мабуть, користувався Дуаньї тяньцзі – «Книга ворожіння», що написана в епоху Мін (1368-1644). Ці чи інші гравюри теж можуть у практиці ворожіння використовуватися для доповнення текстової методичної аналітики візуальними асоціаціями ворожбита – по аналогії із практикою, наприклад, більш відомих тепер у світі, ворожильних карт Таро.
Тепер, у вік суцільної комп’ютеризації та інформатизації суспільства по всім сферам його життя та побуту, для визначення номера матриці Іцзін, що несе відповідь на поставлене оракулу запитання може служити й відповідне вірогідне обчислення такого №-? за допомогою тих чи інших комп’ютерних програм.
Майстер Чжоу приводить у своїх книгах результат якогось дослідження вірогідності ситуацій матриці шестиграм Іцзин , що може бути окремим випадком стандартної кривої Гауса, яка описує нормальний розподіл ймовірних величин номерів матриці Іцзін.
Розподіл Гауса («нормальний розподіл») задається функцією щільності розподілу. Нормальний розподіл грає найважливішу роль у багатьох галузях знань, особливо в статистичній фізиці. Фізична величина, підвладна впливу значного числа незалежних чинників, здатних вносити з рівною погрішністю позитивні і негативні відхилення, незалежно від природи цих випадкових чинників, часто підкоряється нормальному розподілу, тому з усіх розподілів в природі найчастіше зустрічається нормальне (звідси і сталася одна із назв цього розподілу вірогідності і, мабуть, гіпотеза угрупування номерів матриці Ізцин по правилам кривої Гауса). Нормальний розподіл залежить від двох параметрів – зміщення і масштабу, тобто є з математичної точки зору не одним розподілом, а цілим їх сімейством.
Нормальний розподіл часто зустрічається в природі. Наприклад, наступні випадкові величини добре моделюються нормальним розподілом:
- відхилення при стрільбі,
- деякі погрішності вимірів (проте, багато погрішностей приладів в техніці мають сильно не нормальні розподіли),
- зростання живих організмів.
Майстер Чжоу у своїй книзі «Дао Іцзіна. Шлях до передбачення» (розділ 2-4, «У квітці сливи – дух І-Цзіну) також привів ще один із методів виходу на номер кореневої (а значить і інших) шестиграми матриці Іцзінь із своєї практики ворожіння. Ця методика ефективно спрацьовує коли запитання до оракула стосуються ситуації (події) по якій відомо час та/чи місце події по відношенні до ворожбита у час звершення подій.
Один з методів називається сянь тянь, а другий – хоу тянъ як два порядки розташування триграм в циклі. Тянь означає “небо”, а слово сянь відноситься до нашої спадщини з минулого, яка впливає на наше сьогодення і майбутнє. Наш генотип та здоров’я і звички наших предків, які вони передали нам ще до народження, – це сянь тянь.
Ворожіння по методу сянь тянь дуже просте. Ми отримуємо зовнішню триграму, складаючи рік, місяць і день місяця та ділимо отримане число на вісім. Ми отримаємо залишок від одного до семи, а якщо залишку немає, то ми вважаємо, що в залишку вісімка. Потім ми звертаємося до системи нумерації триграм сянь тянь і визначаємо по номеру триграму: 1 – Цянь, 2 – Дуй, 3 – Лі, 4 – Чжень, 5 – Сюнь, 6 – Кань, 7 – Гень, 8 -Кунь.
Щоб знайти внутрішню триграму, ми складаємо номер року, місяця, дня і години. Знову ділимо суму на 8 і залишок дає нам номер триграми. Ми нумеруємо годинник дня від одного до двадцяти чотирьох, тобто, десять ранку – це 10, три години дня – це 15 і т. д. 10:30 ми вважаємо як 10.
Щоб знайти рухливе яо, ми знову-таки використовуємо рік, місяць, день і годину і цього разу ділимо їх суму на шість. Ми отримуємо в залишку від одного до п’яти і рахуємо нульовий залишок за шість. Це число дає нам номер рухливого яо.
Але спочатку ми повинні правильно визначити номер року. У традиційному китайском календарі роки іменуються і нумеруються в двох зв’язаних тимчасових циклах, які називаються Десять Небесних Стволів (тянь гань) і Дванадцять Земних Гілок (дічжі).
Десять Стволів закінчуються, природно, на два роки швидше, ніж дванадцять Гілок. Збіг кінця обох циклів відбувається тільки раз в шістдесят років. Кожний рік з цього великого шістдесятирічного циклу має своє, унікальну сполуку десятеричного і дванадцятеричного циклічних знаків.
Використовуючи дух цього методу в наших сучасних умовах, ми ділитимемо номер року по західному літочисленню на 12. Так, наприклад: 1982/12 дає нам 165 і 2 в залишку. Ми привласнюємо 1982 року номер “два”. Ми завжди отримуємо залишок від одного до 11, а нуль в залишку замінюваний на 12.
Для місяця ми беремо його номер, знову ж таки за західним календарем. Так, жовтень – це 10. Що стосується дня, ми просто беремо порядковий номер дня в місяці (те, що ми називаємо “числом”).
При ворожінні ми враховуємо час здійснення ворожіння. Але, після зрілих роздумів, ми могли б враховувати час початку події, що цікавить нас. Можна узяти час вашого народження і отримати шестиграму, що буде характеризувати ваше життя в цілому. Можна узяти час, коли ви підписали контракт, і гадати про майбутнє, яке його чекає.
В якості конкретного прикладу застосування методу сянь тянь розглянемо подію, що мала місце 19 квітня 1982, в 10:20 ранку. Рік 1982 =2. Місяць квітень = 4 День 19-й =19. Всього 25. При діленні на 8 залишок рівний 1, що відповідає триграмі Цянъ (зовнішня триграма). Рік 1982 =2. Місяць квітень = 4. День 19-й =19. Година 10-а = 10. Всього 35. При діленні на 8 залишок рівний 3, що відповідає триграмі Лі (внутрішня триграма). Рік, місяць, день, година – сума = 35. При діленні на 6 залишок рівний 5. Тобто, рухливе яо – п’яте. Результат вимальовуємо:
Зараз ми підійшли до нового і дуже важливого застосування концепцій ті і юн. Ми вже говорили, що триграма, яка містить рухливе яо, при тлумаченні вважається юн, а інша триграма – ті. Ми відносимося до триграми ті як до основної, або як до головного персонажа п’єси.
Приклад. Припустимо, що внутрішня триграма – це ви самі, а зовнішня – це світ, тобто інші люди. Ви визначили, що рухливе яо – це риса 4, 5 або 6. У результаті ви виявляєте, що відношення інших людей до вас докорінно змінилось, а це міняє і усю вашу ситуацію як ті. Тепер ви реагуєте на нову ситуацію новим способом. Ваша основна триграма не змінилася, але вона має змінні аспекти, і ви вибираєте аспект, який гармонізує нове ті. Якщо такого аспекту немає, ви повинні дотримуватися обережності і зачаїтися.
Коли ми застосовуємо ворожіння хоу тянь, ми маємо справу з подіями в сьогоденні. Користуючись аналогією з нашим здоров’ям, ми займаємося тим аспектом нашого здоров’я, який залежить від наших повсякденних звичок і від нашої турботи про себе нині.
При методі хоу тянь ми повинні вибрати в життєвому полі те, що оточує нас, який-небудь предмет, про який ми гадатимемо. Ми беремо для ворожіння не будь-який об’єкт, але щось незвичайне, неординарне. Нашим помічником в цьому може бути сам зір – в полі нерухомих об’єктів наші очі постійно виділяють те, що рухається. У картині загального одноманітного руху око відразу вихоплює об’єкт, який рухається нерегулярно. Інші наші почуття працюють так само.
Таким чином, якщо ми бачимо шосе з потоками машин, то гадати ні про що. Але якщо ми раптом чуємо скрегіт гальм – це воно! Об’єктами ворожіння можуть стати матеріальні предмети або ж людські взаємодії.
Припустимо, ви гуляєте, проходячи повз безліч людей, і раптом ваш погляд падає на якогось старого. Ця швидкоплинна зустріч залишає у вас несподівано сильне враження. Чим би ця подія не була, ми спостерігаємо за нею спокійно і уважно, як кіт за пташкою. Це – предмет нашої уваги, і ми отримуємо нашу зовнішню триграму прямо з неї.
Ми робимо це, використовуючи свою інформацію про стосунки триграми з усім іншим. Ми просто роздумуємо про те, що побачили, і відчуваємо його основну якість. Потім ми вибираємо триграму, що представляє цю якість. Ми можемо навчитися цьому, вивчаючи триграми, їх символи, сили і конкретні прояви. Деякі приклади цих проявів передаються за традицією, і їх зв’язок з символами і силами триграм неможливо утямити, не дізнавшись заздалегідь трохи більше про саму традицію. Але велику їх частину можна зрозуміти самостійно, коли ви розміркували і застосували уяву. Наприклад, трохи подумавши, можна зрозуміти, чому телефон (з його гучним дзвінком і з його здатністю передавати вам термінові доручення) вважається Чжень, триграмою Грому і стимулом до руху. Коли ж поштар приносить нам пошту, це теж щось проникаюче в нашу увагу, але більше м’яке. Це не Грім, а швидше Вітер, Сюнь. Кожного разу, коли ви знаходите один з таких зв’язків, ви збільшуєте свою здатність давати речам характеристики. Ця здібність робить можливим ширку практику ворожильного методу хоу тянъ, оскільки ви можете спостерігати будь-яку конкретну подію і відразу бачити базову якість, що лежить в його основі. Таке цінне знання, у свою чергу, може керувати нами в нашій поведінці. Так ця робота стає воістину безцінною школою, де ми одночасно і учні, і учителі.
Щоб вибрати внутрішню триграму, ми повинні з’ясувати напрям, в якому об’єкт нашої уваги знаходиться відносно нас. При цьому ми користуємося розташуванням триграм хоу тянь.
Де Лі представляє наш “перед”, Кань – наш «тил», Чжень – нашу ліву, а Дуй – праву сторону і т. д., як показано на малюнку. Якщо хтось наближався до нас спереду, то внутрішньою триграмою буде Лі (а десь лівіше, але ще не чисто «Зліва» – триграмою Сюнь).
Нарешті, ми складаємо номери обох триграм в порядку сянь тянъ і добавляємо до суми годину дня події. Ми ділимо усе це на 6 і отримуємо, як і раніше – рухливе яо із залишку. У нашому прикладі рухливе яо – друге, оскільки: число Цянь – 1, число Лі – 3. Година – десята. Всього 1+ 3 + 10 = 14. При діленні на 6 залишок рівний 2 це рухливе яо.
Цей метод ворожіння можна застосувати багатьма різними способами до багатьох ситуацій. Єдиним обмежуючим чинником є наш рівень тренування і серйозності, з якою ми підходимо до ворожіння і тлумачення. У міру роботи і досягнення прогресу ми починаємо бачити, що ворожіння – не для пасивних людей, які шукають “легких відповідей“, щоб не працювати, і сподіваються на “хороше пророцтво“, щоб було про що помріяти і потім благополучно забути. Воно для людей, що живуть активно, виробляють позитивне відношення до навколишнього життя і тих, хто прагне жити ефективніше.
З покоління в покоління у людей Світу вироблялася звичка за пророцтвами звертатися до астрологів та жерців, ворожбитів та віщунів, що “діють від імені божеств і духів“. Промисел провидців ґрунтувався на забобонному ворожінні по зіркам, на пророцтві земних подій і жереба людей по взаємному співвідношенню небесних тіл чи описам Іцзінь, породив не тільки у Китаї та Японії колосальну літературну продукцію у вигляді трактатів, дослідів, керівництв і т. і. Тепер, наприклад у Токіо, цьому місті прихованих чудес, існує цілий легіон хіромантів, ворожок, віщунів – “ясновидиць” і тих, що “ясно чують”, – які продовжують свій древній бізнес.
Та все ж, як свідчить японське прислів’я: “Провісник своєї долі не знає!“.
Тож не надійтесь тільки на результати ворожіння жереба, ким би вони не були викладенні.
Одначе, якщо ви займетеся власним ворожінням, пробуєте творити свої передбачення за методиками викладеними у цій книзі, ви зможете значно підвищити свій рівень інтуїції у розумінні дійсності буття та правильного доформування своєї свідомості, стати деяким характерником своєї долі.
Сприймайте тексти Іцзін як багатошарове смислове поле («водойми буття»), сполучене безліччю інтуїтивних зв’язків з вашим власним досвідом, свідомістю та пам’яттю – ваш «старий ставок», згідно хокку-притчі японського мислителя і поета Мацуо Басьо (1644-1694). У деякому роді при кожному використанні оракула ви переводите його слова на власну мову. Відповідний образ для цього процесу – круги по воді від – «пірнуло жабеня». «Жабеня» – це ваше питання до оракула. Коли воно «пірнуло» у воду-матрицю Іцзін, з’являється раптове, сильне відчуття удару по вашій інтуїції – «вода сплеснула». Це почуття інтуїтивного зв’язку, яке виникає у вас при першому же погляді на текст, що «випливає» із Іцзін на відповідь за вашим запитанням. Потім кола асоціації розходяться по «воді», доходять до меж даної ситуації. І нарешті ви отримуєте підтвердження вашому інтуїтивному відчуттю через аналіз і проникнення у суть речей. Вода («вірогідна небезпека») заспокоюється, круги зникають. Відповідь знайдена і відобразилася на вашому підсвідомому рівні. Ви готові рухатися далі по своєму широкому шляху долі, … просто й природним ходом речей.