Цей переклад Віктора Перконоса на українську мову є аналітичним. В ньому автором виконано системний аналіз проблеми ворожіння на основі древньої теорії І-цзину (що, мабуть, прийшла до нас із іншої цивілізації чи ноосфери Космосу) та безпосереднього розгляду відповідних текстів із мов оригіналів, що дає можливість більш глибокого тлумачення результатів ворожіння. Сучасний комп’ютерний світ уже дозволяє реалізувати «ворожіння» як передбачення можливого буття кожному із Вас на основі наукової аналітики вашого фізичного та психологічного стану із застосуванням «матриці ймовірного буття» І-цзину. Відповідний програмний on-line продукт незабаром з’явиться на нашому сайті. На мій погляд це дуже корисна стаття. Насолоджуйтесь.
Цей аналітичний переклад зроблено Віктором Івановичем Перконосом. Тому наразі копіювання та використання його текстів ОБОВ’ЯЗКОВО на це посилайтесь.
Книга запланована до її випуску в друкованому вигляді, невдовзі з’явиться у книгарнях, тому, якщо Ви напишете автору листа (Контакти), то Вас заздалегідь попередять про відповідну її презентацію і початок розпродажу.
Хай Вам щастить. Денис Дудник.
Частина ІІІ
«Простому просто слідувати» / Великий Канон /
Стежки: ворожіння, віщування, передбачення
Ворожба, віщування, пророкування по “Книзі змін”
Древні китайці вірили в існування дуальної космічної сили, яка управляє всесвітом і всім, що в ньому знаходиться. Ця міцно укорінена у свідомості, але, до пори, слабо виражена ідея почала складатися в систему ще у ветхі часи. Вже в другій половині династії Чжоу процесу впорядковування Іцзіну багато в чому сприяла ворожильна практика тодішніх «учених»: ворожбитів, віщунів, провидців…
Ворожіння (гадання) по оленячих лопатках припускало просту відповідь: “так або ні“. Проте після поширення практики ворожіння за допомогою сухих стебел деревію стало можливим отримувати від оракула детальнішу інформацію. Нам практично нічого невідомо про те, яким чином древній – той, що гадає ворожбит, користався стеблами деревію, але зазвичай передбачається, що він довільно розділяв підготовлені стебла на цілі і зламані, потім кидав стебла на землю і по їх розташуванню читав відповідь оракула. Цілі і зламані стебла мали на увазі графічне відображення дуальних космічних сил у вигляді суцільної і переривчастої ліній.
Пізніша традиція приписувала міфічному імператорові Фу Сі створення на основі дуального космічного символу Інь-Ян (Великого Одрубу) восьми триграм і убачала в них – так же безпідставно – витоки китайської писемності.
Починаючи з династії Хань ці вісім триграм, розташовані по кругу відповідно до їх просторової орієнтації, часто зустрічаються в китайському прикладному мистецтві і стали основою Іцзін та подальшої ворожильної й віщувальної практики не тільки у Китаї та Японії, а тепер і у всьому світі. Саме з тих часів чотири протилежності, діаграма послідовності восьми триграм (її первинне створювання приписується китайському філософу Вень-Вану), що прив’язана до сторін світу чи напрямків руху (зліва – спереду – справа – ззаду) об’єкту ворожіння у системі двомірних координат Декарта і міцно пов’язаної із владою п’яти стихій матеріального Світу (див. Ч.І) стає незмінною основою ворожильної практики.
Чотири пари дуалістичних одрубів (протилежностей – інь+ян (чур-пек) це:
«1) – Над Землею (Кунь ) – Небо ( Цянь) – 0+7=7
2) – Там де височіють Гори (Гень ) є й низини Водойм (Дуй) – 1+6=7
3) – Вода (Кань) завжди гасить Вогонь (Лі ) – 2+5=7
4) – Коли Вітер (Сюнь) назбирає достатньо хмар – звучить Грім (Чжень) – 3+4=7 »
Діаграма («роза вітрів долі») Вень-Вана (Схід-Південь-Захід-Північ – по годинниковій стрілці) це: «Верховний владика Громовержець (Перун, Грім (Чжень)) завжди закінчує свою працю Вітром (Сюнь). Він заставляє бачити один одного крізь Вогонь (Лі) й коритись один одному на Землі (Кунь). Він ловить рибу у кожній Водоймі (Дуй), а черпає думки із Небес (Цянь). Після своєї річної праці він умивається талою Водою (Кань) та йде відпочивати на Олімп – Гору (Гень) ».
