Вітаю. По-перше, говорю від себе і про себе. По-друге, пишу без ШІ, зрозумілими в нашому колі словами, намагаючись не розтікатись. Програми тренінгів коригуються в залежності від обставин. Що до курсу, то Реінкарнація воїна 2.0 — це по суті модулі з книжки, яку, маю надію, колись допишу.
Основний мотив, чому воно мені треба, полягає у тому, що військовим дається 21 день на відновлення в ребцентрі. Комусь 30 але все одно це мало. Наприклад, мені задача з «ме-ке-ке» стати «і-го-го» була «задача із зірочкою». Я багато чого втратив, поки відновився, тому хочу щоб побратими відновлювались швидше, а ще краще не попадали в такі стани, в яких я був.
Як ви вважаєте, наскільки багато людей відновлюються повністю за місяць? Правильно, не багато. Це як правило спортсмени і ті, що займались практиками саморегуляції ще до травматичних подій. Тобто, займались підготовкою до стресу, практиками саморегуляції, активними видами спорту. Логічно, профілактика завжди вигідніше за лікування. Попередження проблеми, завжди вигідніше за її вирішення. Тож, зайняття своєю стресостійкістю, саморегуляцією та навичками управління агресією економлять місяці, а інколи й роки якісного життя.
Моя війна почалась задовго до 2014 року. Підготовка до неї — з дитинства. Не дивлячись на підготовку, профільне навчання і особистий інтерес до відновлювальних практик, під час АТО я зіткнувся з викликами, що обумовили подальше моє життя. Тоді й почалась робота над методикою, а по суті збір та випробування на собі різноманітних інструментів відновлення ресурсного стану. Чи допомогло це мені при відновленні після оборони Ірпеня? Так. За останні два роки ефективність методики значно зросла завдяки моїй практичній роботі в сфері реабілітації. Надзвичайний прорив відбувся з появою у ній бугурту, який феноменально впливає на подолання наслідків стресу, виходу з депресії, заспокоєння нервової системи, емоційне розвантаження та ще багато чого. Бугурт – це шлях.
Я роздивляюсь систему відновлення як голограму, що складається з багатьох елементів і взаємозв’язків між ними: тіло, психіка, дух, душа, думки, емоції, соціальний статус і соціальна взаємодія, сімейні стосунки, цінності, цілі, сенси, мотивація, приналежність до групи, фізична активність та багато іншого. Вони взаємопов’язані, тож доводиться працювати з ними усіма. Тому, в моєму арсеналі багато різних технік роботи над фізичним станом, тілесних, ментальних і медитативних практик, способів саморегуляції, нормалізації психоемоційного стану, методів перезавантаження, зміни життя на краще. Чи зміг я створити «чарівну пігулку»? Ні. Щоб швидко відновлятись треба хекати і часом підгвалтовувати себе. Але результат того коштує.
Якби ця методика була мені відома «до того як», то … Повторюсь, профілактика проблеми значно вигідніша, ніж подолання наслідків. Напрацьовувати навички життя в умовах надзвичайних ситуацій треба тоді, коли вони ще не виникли. Це економить роки якісного життя. Маємо що маємо і в когось вже немає вибору, тож шлях відновлення значно ускладнений але в результаті його проходження буде посттравматичне зростання. Це як перехід на вищий рівень. Стає цікавіше?
Як це працює? Я надаю людям знання і навички відновлення ресурсного стану за допомогою ефективних, з мого досвіду, тілесних, дихальних, ментальних, медитативних практик. Унікальністю є аутогенне тренування і бугурт (груповий середньовічний бій в м’яких обладунках, м’якою зброєю). В результаті люди стають спокійніше, врівноваженіше, впевненіше в собі, радіснішими. Знаходять нові цілі, сенси, призначення, мотивацію. Відновлюються вольові якості, коригується соціальна поведінка, підвищується самодисципліна, покращуються стосунки. Якщо загалом, то життя змінюється на краще.
Робота відбувається зазвичай у змішаному форматі. Я проводжу групові заняття та індивідуальні консультації. Офлайн Київ, Ірпінь. Онлайн. Провожу групові заняття, майстер-класи, індивідуальні консультації. Зі своїми колегами з «Бугурт Січ» ми проводимо різні івенти. Корпоративні тімбілдинги, командні ретрити, тематичні заходи для колективів. Групові заняття важливі, оскільки спільнотність має велике значення. Приналежність до спільноти — один з елементів системи відновлення. Але інколи реальність диктує свої умови, тож доводиться працювати виходячи з обставин. Індивідуальна робота також важлива, оскільки деякі техніки людина може засвоїти тільки на самоті.
Чи є онлайн-публікації за якими можна самостійно опанувати методику? Ніт. За двох причин. 1. В кожній травмі є безпорадність. І самому себе витягнути з багнюки вдалось лише барону Мюнхгаузену. Усім іншим хтось допомагав. 2. Я колись був почав активно ділитись своїми напрацюваннями, допоки фахівці — наші «неблагополучні сусіди» не почали цікавитись ними, ще й якісь поради давати, критикувати або навпаки «по-типу друзі». Тож я позакривав що міг до пори. Працюю лише з тими, хто розділяє мої цінності.
Методика постійно розвивається та вдосконалюється. З кожним днем щось додається, щось покращується. Тож, якщо зацікавила тема розвитку своєї стресостійкості, саморегуляції та управління агресією — пишіть, дзвоніть. «Спиток — не збиток».
З Повагою, Денис Дудник